Трійця 2021

  День неба і землі. Історія свята. Традиції та заборони.

    Третьої неділі червня християни східного обряду святкують День Святої Трійці, що в народі має різні назви — Трійця, П’ятидесятниця, Зішестя Святого Духу, Зелені Святки. За Святим Письмом, до приходу в світ Ісуса Христа люди знали тільки Бога-Отця. Після Його воскресіння Він з’явився людям як Бог-Син, а в день П’ятидесятниці людям була явлена третя іпостась Бога — Бог-Дух Святий. У цьому суть Дня Святої Трійці – це символ оновлення життя!

       Для вірян це свято дуже важливе, адже саме на 50-й день після воскресіння Ісуса з неба зійшов Святий Дух і з’явився апостолам, які зібралися в Сіонській світлиці, в Єрусалимі. Святий Дух дарував апостолам своє благословення, чим уповноважив їх на священницьке служіння і вони змогли зцілювати молитвою і нести Боже Слово людям, які жили у далеких світах і розмовляли на різних мовах.

    Отож, із  цього дня кожен  отримав свою мову — від язиків полум’я Святого Духу, щоб цією мовою прославляти царство земне і небесне. Багато люду того дня прийняло хрещення — так почалася  історія створення святої вселенської апостольської Церкви, від якої ведуть своє походження всі сучасні християнські громади на землі. Першим християнським храмом став той самий будинок на горі Сіон — нині Успенський храм Гробу Господнього в Єрусалимі.  

      19 червня – Троїцька поминальна субота. Цього дня можна відвідати кладовище і прибрати могили рідних. У багатьох селах західних областей України й донині люди плетуть зелені вінки із гілочок дубу та барвінку і прикрашають ними хрести та місця вічного спочинку на цвинтарі.

      У книзі “Закон Божий” протоієрея Серафима Слобідського сказано: “Перший день П’ятидесятниці, тобто неділю, Церква присвячує переважно на славу Пресвятої Трійці. І цей день у народі називається Троїциним днем, а другий, тобто понеділок, — на славу Духу Святого, від чого називається Духовим днем”. Українці це свято ще називають Зеленою неділею, адже в храмах прийнято освячувати букети із трав та квітів. Для них, зазвичай, збирають аїр, любисток, полин, чебрець, м’яту. Освячений букет забирають додому і ставлять біля ікон, де він оберігатиме упродовж року вашу родину. Минулорічні квіти слід спалити, викидати такий букет не можна.

       Трійця – свято неба і землі. У цю благодатну пору буйно квітне Природа. Тож і не дивно, що традиційно до Зеленої неділі наші пращури ретельно прибирали будинки і квартири, прикрашали житло травами й гілками із дубу, берези, клену, липи (але тільки не осики чи верби). Зелень символізує, що Святий Дух дає життя всьому створеному Богом. Підлогу встеляли болотним аїром, який прибирали аж після свят.

     У період П’ятидесятниці (яка знаменує п’ятдесятий день після Воскресіння Господнього) люди особливо намагалися відганяти злість, ненависть, образи, сумні думки, не сварилися з ближніми і прощали кривдників. На Трійцю не заведено тяжко працювати (прати, копати, косити), купатися у водоймах, вінчатися та влаштовувати весілля. А  от сватання і заручини в цей день були прикметою доброю і обіцяли щасливе подружнє життя. Та найголовніше, що можна і слід робити тепер, — бути в храмі і молитися. Служба, за традицією, включатиме Божественну літургію і Велику вечірню. А хто не може прийти до церкви, зберіться родиною за одним столом, за щирою молитвою і тихою бесідою, бо це час прощення і примирення. А також не забувайте поділитися трапезою з тими, хто її потребує. Творіть добро! І нехай Благодать Святого Духу, який зійшов на землю, осяє своєю величчю  кожного з нас!

                                                                  Протоієрей Олександр,

                   настоятель храму святого Амфілохія Почаївського.

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Этот сайт использует Akismet для борьбы со спамом. Узнайте, как обрабатываются ваши данные комментариев.