Лікувати недужу людину, а не хворобу.  Ведення пацієнтів із чутливим туберкульозом на амбулаторному етапі. Моніторинг ефективності лікування.

Нещодавно МОЗ оприлюднив новий наказ щодо медичної допомоги при туберкульозі. Українських пацієнтів із сухотами лікуватимуть, як і в будь-якій іншій країні Європи, за міжнародними стандартами і новими моделями.

Хворий зможе вибрати самотужки, де йому буде краще: лікуватися у стаціонарі чи приймати препарати під контролем у медичному закладі за місцем проживання або ж удома з допомогою рідних. До слова скажемо, що у країнах старої Європи вже давно від туберкульозу у стаціонарах лікуються протягом 15 днів, тоді як в Україні донедавна – близько року. Застарілі схеми лікування, неналежний інфекційний контроль у диспансерах, перерви у лікуванні хворих – одні з головних причин поширення захворюваності,  збільшення важких форм інфекції, на яку вже не діють препарати першого ряду.

      У Програмі медичних гарантій-2021 з’явився новий пакет «Супровід та лікування дорослих та дітей, хворих на туберкульоз, на первинному рівні медичної допомоги». Лікарі ЦПМСД можуть укладати договори з НСЗУ на ведення таких хворих. Це, безумовно, наближує медичну допомогу до пацієнта, сприяє безперервності самого лікування. Тому медична реформа посилює роль первинної мережі як одного з виконавців Стратегії розвитку протитуберкульозної допомоги населенню.

      Прикро, що лише 8 із 32 ЦПМСД області за півроку підписали такі договори. Керівники цих закладів (36%) навіть не подавали заявок на пакет амбулаторного лікування ТБ. Причини різні: хтось категорично проти виконувати такі послуги, інші – не готові, немає кадрів, не відповідають вимогам, є відмова НСЗУ, вважають, що це не рентабельно, відсутні сертифікації фахівців, низький тариф…

      Що характерно, третина сімейних лікарів країни – не готові надавати послуги амбулаторного лікування ТБ. Причини: страх резистентних форм, відсутність навчання, ліміт декларацій, складнощі роботи в сільській місцевості, не вмію лікувати ТБ, небезпечно, вартість лабораторних обстежень, підходи керівництва до оплати праці.

      Враховуючи недостатню комунікацію лікарів різних рівнів фахівці нашого центру нещодавно провели круглий стіл за участю представників первинної ланки. Жваву дискусію викликали питання щодо ведення пацієнтів із чутливим ТБ на амбулаторному етапі, моніторинг ефективності лікування.

З’ясували, що до сфери відповідальності лікуючого лікаря входять заходи із запобігання передачі інфекції та розвитку стійкості до лікарських засобів.

     Який алгоритм дій медика? Насамперед, якомога раніше призначити відповідний режим лікування, брати участь у розслідуванні контактів, оцінювати та сприяти прихильності пацієнта до одужання, проводити активний моніторинг, профілактику та виходжування побічних реакцій, контролювати проміжні та остаточні результати лікування.

     Кажуть, навіть професійному лікареві важко вилікувати хворого, якщо той сам не захоче стати здоровим. Але ж утім і полягає гуманізм нашої професії, аби переконати недужу людину змінити пріоритети і вибрати здоров’я. У нас особливі пацієнти. Туберкульоз – це складний виклик для будь-кого, а що вже казати про тих, хто потрапив у такі складні життєві ситуації, з яких самотужки несила вийти. Сімейний лікар, який найближче до хворого у глибинці, має взяти на себе цю місію, залучити місцеву громаду до благородної справи – допомоги ближньому.

      У супроводі таких пацієнтів на первинному рівні по-різному можна формувати прихильність їх до лікування, як-от,  контроль за прийомом лікарських засобів, застосування цифрових технологій (наприклад, відео-дзвінки, самостійний запис на відео процесу прийому препаратів пацієнтом), соціальна і психологічна підтримка недужих. Варіанти контролю за прийомом протитуберкульозних препаратів різні. Зараз здійснюється ДОТ-супровід у закладах охорони здоров’я та під наглядом членів родини, соціальних працівників, впроваджується VOT (у разі доступності технологій відео-зв’язку). Мета такого лікування – досягнення одужання без рецидивів для всіх пацієнтів, припинення передачі мікобактерії Коха, запобігання набуття (або розширення) додаткової медикаментозної резистентності.

      Вкрай важливо правильно скласти стандартизовану 6-місячну схему лікування, виписати дозування препаратів для чутливого ТБ у дорослих і дітей із врахуванням діапазону маси тіла; визначивши максимальну добову дозу кожного препарату (ізоніазиду, рифампіцину, піразинаміду, етамбутолу). Медик має ретельно вести моніторинг ефективності лікування випадків чутливого ТБ. Для цього використовуємо необхідні обстеження (бактеріоскопія, молекулярно-генетичні методи). Різні органи і системи організму мають відповідну схему лікування. Медикаментозна терапія сухот – складний процес. Дозування, вибір та періодичність прийому ліків, тривалість курсу – тут важлива кожна деталь. Щонайменший відступ від тактики, рекомендованої фтизіатром, і туберкульоз знову повернеться.

      Звертайте увагу на побічні реакції від протитуберкульозних препаратів першого ряду: запаморочення, головний біль, порушення сну, серцебиття, неврити, алергічні реакції. Це – найбільш характерні симптоми, хоча в кожного з препаратів можуть бути різні побічні дії. Потрібно обстежити пацієнта і скорегувати схему прийому. Спеціалісти нашого обласного центру готові надати колегам консультативну допомогу на всіх етапах виходжування таких хворих. Відповідальність пацієнта – вчасно звернутися по медичну допомогу і ретельно виконувати рекомендації лікаря. Лише так, об’єднавши зусилля, ми зможемо подолати епідемію сухот.

                                                                                                 Наталія Киян,

                                  заступник директора КНП «Хмельницький обласний

                                                фтизіопульмонологічний медичний центр», ХОР.