Обпалені війною

За три місяці повномасштабної збройної агресії військ рф в Україні постраждало 662 дитини: 232 – загинули, 430 – поранено. Злочини окупантів над українськими дітьми сколихнули світ.

       У кожного з цих янголят своя історія нелюдських тортур, болю і сліз. Когось убила вдома ворожа ракета, інших у полоні закатували до смерті, а хтось помер у підвалі від голоду або нестачі ліків. А скільки осиротілих і скалічених душ залишить по собі ця війна… Недавно окупанти примусово вивезли на територію рф навіть дітей, які проходили лікування від туберкульозу у Маріуполі. Вже не кажу про потрощені лікарні, захоплені реанімобілі та вкрадені провізію і ліки, які медики й волонтери намагаються наперекір усьому доставляти хворим, зокрема, людям, які потребують цих життєво важливих препаратів. Адже на війні помирають не лише від куль і ран, але й вірусів та бактерій. Складні життєві обставини, в які потрапило багато українців, можуть призвести до спалаху інфекцій, насамперед, сухот.

       У першому кварталі цього року трьох дітей взято на облік з діагнозом туберкульоз. Двоє хлопчиків – із родини ромів. Старшого сина від легеневого туберкульозу лікували за місцем проживання. Молодший – річне немовля – потрапив одразу до реанімації обласної дитячої лікарні, де й виявили тубменінгіт. Через пару тижнів батьки забрали дитину, сказали, що виїжджають до Німеччини. Третій хлопчик – хмельничанин, йому 11 років. З історії хвороби стало відомо, що позитивна реакція Манту 2ТО була виявлена ще 7 років тому.   Дитина з групи ризику  занедужала. На щастя, батьки розуміють, як важливо не переривати прийом протитуберкульозних препаратів. Через війну сім’я тимчасово евакуювалася до Польщі і якийсь час син приймав ліки там, за кордоном, тепер родина повернулася до рідного міста і дитина лікується тут.

       Троє підлітків з мультирезистентним туберкульозом отримують ліки ще з минулого року. У двох школярів виявили чутливий туберкульоз у квітні і травні вже цьогоріч. Попереду у наших пацієнтів — довгі місяці терапії, адже діагноз їм встановили «за зверненням», коли у хворих були яскраво виражені клінічні прояви сухот. Про раннє виявлення хвороби завдяки профілактичним заходам тут взагалі не йдеться. І в цьому ми, фтизіатри, вбачаємо найбільшу проблему у новітніх підходах до пацієнт-орієнтованого лікування. Позаяк діти  – недообстежені. Тубдіагностика на первинному рівні майже не проводиться. У більшості міст і районів навіть не закуповують  туберкулін. І ось результати: у  2022 року було заплановано зробити 53623 туберкулінові проби дітям з груп ризику на туберкульоз, однак за І квартал 2022 року ледве спромоглися вийти на цифру  3174 (6%). Над нашими дітьми нависла чергова загроза – інфекційна.

        Війна змінила докорінно життя українців навіть тут, далеко від фронту. У територіальних громадах краю проживають переселенці з багатьох областей країни. Серед них є люди з різними хронічними хворобами і недужі на сухоти також. Той, хто знає про свій діагноз, звертається по медичну допомогу і отримує безкоштовно ліки, а хто потребує допоміжних обстежень – також без проблем може звернутися до фтизіатра і лікар внесе корективи у схему лікування, призначить додаткові протитуберкульозні препарати, якщо є така необхідність. Ми завжди наголошуємо своїм пацієнтам: головне, де б ви не перебували, — не переривати лікування! Хворий, який ретельно лікується, виконує усі рекомендації медиків, жодної небезпеки для тих, хто поруч, не складає. Але люди інфіковані, які й не здогадуються, що заразилися самі і можуть заразити інших, це вже неабияка загроза.

        Щоб запобігти біді, треба повсюдно обстежити людей, особливо тих, хто у групах ризику. Хочу окремо звернутися до батьків. Будьте дуже уважними до дітей. Симптоми сухот у них можуть одразу ніяк не проявлятися. Тому будь-які, навіть незначні, зміни, що не вкладаються у звичну картину здоров’я дитини, не залишайте поза увагою. Зверніться до найближчого медичного закладу. Лікар первинної ланки запропонує вам заповнити анкету, яка й підкаже подальшу тактику контролю здоров’я дитини. Якщо буде потреба – скерує до фтизіатра. Шановні батьки, запам’ятайте простий алгоритм успішного одужання дитини: раннє виявлення туберкульозу та прихильне лікування! 

       Туберкульоз – дуже складна і смертельно небезпечна хвороба, але тепер виліковна! Навіть під час воєнного стану вітчизняна медицина робить усе, аби наші пацієнти мали доступ до обстеження та лікування. Держава взяла на себе ці витрати, а вони досить значні, надто, коли йдеться про лікарсько стійкий туберкульоз. Але що може бути ціннішим за життя і здоров’я українців? Адже всі ми приходимо у цей світ, не для хвороб і війни, а для добра і любові!

                                                                               Світлана Гейващук,

                                           лікар-фтизіатр дитячий КНП “ХОФПМЦ” ХОР.

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован.

Этот сайт использует Akismet для борьбы со спамом. Узнайте, как обрабатываются ваши данные комментариев.