31 жовтня 1884-го, на 26-му році життя, пішла у засвіти Марія Башкирцева –українська і французька художниця родом із Полтавщини. Підступні сухоти забрали у неї голос, слух, а згодом – любов і творчість, якими чарівна мисткиня  щедро обдаровувала цей світ…

 Доля відміряла їй так мало літ, але власкавила багатьма талантами. Тож попри коротке життя (після розлучення батьків юну Марію мати та тітка заберуть до Європи) вона встигне стати знаменитою. І кине виклик долі ще в 15 літ, коли у дівчини проявляться перші ознаки сухот. Рідні спершу подумають про втому, адже красуня- аристократка мріяла про сцену, годинами невтомно займалася музикою. У Марії був чудовий оперний голос і абсолютний музичний слух. Дівчина майже віртуозно грала на роялі, арфі, гітарі й мандоліні. У Парижі бере приватні уроки вокалу у професора-педагога П.-Ф. Вартеля. Почувши її меццо-сопрано на три октави маестро вигукне: “Голубонько, у мистецтві співу на вас чекає велике майбутнє…”

      Однак кар’єра співачки так і зосталася нездійсненною мрією. Якось Марія застудилася. Запалення гортані та катар верхніх дихальних шляхів перейшли у хронічний ларингіт, серйозно уражені бронхи і легені. Дівчина вже не може взяти потрібну ноту, стала гірше чути. А в душі все ще бринить надія – вона не прийме вирок долі і ще зможе залишити по собі добрий слід. У нагоді стала давня пристрасть до малювання. Марія опановує живопис у художній академії. За сім років талановита художниця створила 150 картин та 200 малюнків. Кілька її шедеврів зберігають у Луврі та інших відомих музеях світу. Свої останні полотна Башкирцева пише уже в інвалідному візку, знемагаючи від утоми і болю, який  не гамує морфій, а ефективних протимікробних препаратів, які вбивали б збудника інфекції, на той час ще не було.

       Історія величі і страждань знаменитої українки вкотре нагадує нам: ніколи не варто втрачати сили духу. І цінувати життя в усіх його проявах. До того ж, туберкульоз тепер – виліковний. Вчасне виявлення хвороби і дисципліна самого пацієнта прискорюють одужання. Час об’єднати зусилля! Кожна людина з туберкульозом має право на безоплатну, якісну допомогу і підтримку!