Протитуберкульозні заходи на первинному рівні меддопомоги. Групи ризику. Молекулярно-генетична діагностика.

       Епідемічна ситуація щодо туберкульозу на Хмельниччині все ще залишається складною та непередбачуваною. На це впливає збройна агресія, міграція населення з регіонів, у яких ведуться активні бойові дії, незадовільні умови проживання, погіршення матеріального добробуту всього населення.

      Крім того, серед основних ризиків, які можуть погіршити цю ситуацію ще відчутніше, варто зауважити на прогалини в організації раннього виявлення інфекції та недоліки у забезпеченні прихильності до профілактики та лікування туберкульозу серед населення. Зазначені причини виникають через недостатню настороженість сімейних лікарів щодо симптомів сухот та, як наслідок, низький рівень поінформованості населення про цю хворобу. За даними клінічного дослідження, в Україні щороку своєчасно не виявляється 23 % випадків туберкульозу.

       Що робити? Насамперед, налагодити профілактичні заходи, адже будь-якій хворобі легше запобігти, аніж потім лікувати. Найбільш дієвий метод специфічної профілактики сухот – щеплення вакциною БЦЖ. Є ще хіміопрофілактика, що передбачає застосування тубпрепаратів з метою запобігання розвитку недуги в осіб, які входять до групи ризику. І, безумовно, до цих головних заходів належить раннє виявлення хворих на туберкульоз. І що раніше ми це зробимо, тим вища ймовірність того, що недужий інфікує меншу кількість здорових людей.

      Який же алгоритм обстеження та клінічний маршрут пацієнтів із підозрою на туберкульоз? Насамперед, скринінгове анкетування всього населення, що звертається на прийом. Якщо бодай на одне запитання анкети людина відповіла “так”, треба зібрати скарги, анамнез, провести огляд, обстеження пацієнта.

      У рамках протитуберкульозної роботи на фахівців центрів ПМСД покладено обов’язки щодо діагностики та лікування латентної туберкульозної інфекції, формування та щорічний перегляд груп ризику щодо цього захворювання та направлення на скринінгові обстеження. Тут варто зробити особливий наголос на роботі з контактами, відстеженні та обстеженні контактних осіб, інформуванні населення щодо туберкульозної інфекції, веденні облікової документації хворих пацієнтів та контактних осіб.

      Роботи тут, як мовиться, непочатий край. Торік заходи сімейних лікарів щодо формування та обстеження груп ризику серед дорослого населення не досягали  належного рівня. Під час моніторингових візитів установлено, що, не зважаючи на всі накази МОЗ, департаменту охорони здоров’я краю, журнали профілактичних  медичних оглядів на туберкульоз не ведуться, списки прізвищ осіб із груп ризику на туберкульоз у сімейних лікарів відсутні, спеціалісти “первинки” цих груп взагалі не знають. Відповідно немає й активного виявлення туберкульозу. Хворі самі звертаються по меддопомогу, але вже у важкому стані, виснажені, з кровохарканням.

      Реформа медичної галузі та фтизіатричної служби передбачає, зокрема, особливу роль щодо раннього виявлення інфекції фахівців первинної ланки. Обізнаний – значить захищений! Проте, за даними експертів, 20 % українців не звертаються до сімейних лікарів задля профілактичних обстежень. У своєму закладі ми також не спостерігаємо суттєвого зростання нових випадків захворювання серед дорослих і дітей та підлітків. У наймолодшій віковій групі (діти) щороку майже вдвічі недовиявляємо хворобу.  Тому прогноз невтішний: після війни через такі запізнілі діагнози та занедбані випадки нас чекають нові виклики.

      І, на завершення, хочу звернутися до жителів краю: не забувайте дороги до лікаря, не зволікайте з візитом, якщо помітите ознаки нездужання, про які ми повсякчас нагадуємо користувачам сайту. Не заспокоюйте себе думками про те, що туберкульоз у наш час виліковний. Так, фтизіатри мають у арсеналі і надсучасні ліки, і інноваційні технології, цифрову діагностику… Однак час ( надто у цьому випадку!) таки має значення. Важливо виявити туберкульоз у його початковій стадії. Якщо вчасно провести необхідне лікування і пацієнт ретельно дотримується рекомендацій медиків, то у більшості випадків досягається стійке та повне видужання. Не займайтеся самолікуванням!

                                                                            Альона ФЕДОРЧУК,

                                       заступник директора з координації заходів

                               протидії туберкульозу КНП “ХОФПМЦ” ХОР.