Життя без сухот
З приходом весни на Хмельниччині стартував Місячник, присвячений Всесвітньому дню боротьби з туберкульозом, який відзначаємо 24 березня. Що варто знати про цю недугу? І чи зможе людство перемогти одне з найдавніших і небезпечних захворювань, яке за кількістю жертв перевищує віспу і чуму?
У перший день березня 1810 року недалеко від Варшави народився нащадок знатного польського роду Фредерик Шопен – композитор, піаніст-віртуоз, справжній геній музики. Вперше він сів за фортепіано у три роки. Вночі, пробравшись до кімнати, зіграв на роялі почуту від матері мелодію. Батьки були просто вражені від того, як вправно хлопчик натискав на клавіші й не фальшивив. У 5 років Фредерик уже знав нотну грамоту, а в 7 – створив свій перший полонез. Музикант стрімко злетів на вершини слави, але примхлива пані Доля уже плела журбу і жаль у мереживі життя. Спершу еміграція через зв’язки із польськими повстанцями, відтак 28-річному Шопену поставили діагноз – сухоти. Одинадцять літ тривав цей нерівний бій із хворобою. Врешті, туберкульоз переміг. Видатний композитор став ще однією жертвою інфекції, як і мільйони людей до нього, простих і знаменитих.

Хто знав тоді, що вже невдовзі науку чекає потужний прорив, і медицина, нарешті, знатиме, як розпізнати “убивцю”. 24 березня 1882 року німецький мікробіолог Роберт Кох оголосив світові про відкриття мікобактерії туберкульозу – збудника хвороби. Щоб побачити і виділити злощасну бактерію під мікроскопом, вченому знадобилося майже два десятки літ невтомної праці, що минули у завзятій боротьбі з мікробами.
За цей внесок у боротьбу з “білою чумою”, як називали в давнину сухоти, у 1905 році Роберт Кох отримав Нобелівську премію з медицини. Його дослідження започаткували нову -наукову еру боротьби з епідемією. Наступні відкриття, зокрема, рентгенівських променів, антибіотиків (стрептоміцину), дали надію людству, адже вдалося врятувати так багато життів. Але й паличка Коха також пристосовується до виживання. З’явилися стійкі до антибіотиків бактерії, що вимагають складнішої медикаментозної терапії, як і подвійних зусиль медика і пацієнта. Не зважаючи на всі заходи щодо запобігання інфекції, ця недуга все ще залишається серйозним викликом для сталого розвитку світу і України зокрема. .
Вкрай важливо, – наголошує директор КНП “Хмельницький обласний фтизіопульмонологічний медичний центр” ХОР Сергій Василенко, – втілюючи державну стратегію протидії інфекції, використати не лише потенціал медичної науки і практики, передусім, інноваційні підходи у діагностиці та лікуванні,
молекулярно-генетичні технології, штучний інтелект, переваги телемедицини. Щоб досягнути Цілей Тисячоліття і перемогти сухоти, треба об’єднати зусилля влади краю, лідерів громад.
А подолянам варто не забувати головне правило: щойно занедужали (тривалий кашель, температура, нічний піт, схуднення без причини, втома) – не зволікайте з візитом до лікаря. Якщо ескулап запідозрить сухоти, вас скерують до нашого закладу – профільного фтизіопульмонологічного центру області. Ми широко використовуємо найсучасніше цифрове обладнання, що може за лічені години встановити збудник інфекції та чутливі до нього антибіотики.
Доречно у такій комунікації з жителями громад зламати застарілі стереотипи у свідомості деяких краян щодо сухот, дискримінацію у ставленні до недужих. Це – неприпустимо. Туберкульоз – звичайна хвороба, і люди, які живуть із таким діагнозом, не складають небезпеки для оточення та в побуті, якщо дотримуються вимог інфекційного контролю. Ці правила знає кожний пацієнт, тому з перших днів лікування вони можуть перебувати вдома. Після двох тижнів протитуберкульозної терапії, хворий уже не виділяє мікобактерій, може навчатися чи працювати. Тож Місячник поширення знань щодо самої інфекції та історії з життя людей, які борються з туберкульозом, це ще й розмова про нашу толерантність і мистецтво жити поруч. Запрошуємо до конструктивного діалогу всіх небайдужих краян. У єдності – сила! До цього, власне, спонукає і гасло 2025 року – “Так! Ми можемо покінчити з туберкульозом: взяти на себе зобов’язання, інвестувати, реалізувати”.