Державні пріоритети у сфері протидії туберкульозу на 2022 рік.  Вітчизняні фтизіатри лікуватимуть своїх пацієнтів за стандартами Європи. Ключові меседжі українцям та завдання для сталої роботи служби в умовах пандемії.

Вже багато регіонів України опинилася у червоній зоні щодо захворюваності на COVID-19. Якщо збережеться і надалі подібна тенденція поширення інфекції, то уже в листопаді, як і передбачали експерти, в державі можуть запровадити жорсткий карантин. Хочу, насамперед, заспокоїти наших хворих і громаду краю – протитуберкульозна служба готова працювати у сталому режимі і надавати якісну медичну допомогу. Локдаун – не привід, щоб призупиняти чи згортати заходи щодо протидії туберкульозу в області. Хоча глобальний виклик, пов’язаний із коронавісом, безумовно, поглиблює і без того складну ситуацію через епідемію сухот.

     Україна входить до п’яти країн світу з найвищим тягарем мультирезистентного (стійкого до ліків) туберкульозу. Особливо загрозливим з початку пандемії є несвоєчасне звернення хворих по медичну допомогу, пізнє виявлення хвороби і поєднаних форм ВІЛ/туберкульоз. Непрості часи вимагають рішучих дій. У цьому ключі варто привернути увагу подолян до двох знакових, на мою думку, подій, що відбулися на початку жовтня.

      Нарешті оновлено стандарти надання медичної допомоги хворим на туберкульоз (ТБ). Відтепер українських пацієнтів лікуватимуть так, як і в країнах Європи. Ці міжнародні підходи допоможуть нам, зокрема, визначати критерії якості профілактики та раннього виявлення ТБ, новітні алгоритми скринінгу та діагностики, в тому числі з використанням інноваційних генетично-молекулярних методів, питання застосування сучасних протитуберкульозних препаратів та новітніх схем лікування сухот із лікарською стійкістю.

      Документ регламентує не лише терапевтичний супровід, але й індивідуальний, орієнтований на пацієнта, підхід у лікуванні. У Стандартах прописані умови повернення людини, яка хворіє на ТБ, до роботи і навчання, що знизить невиправдані витрати та ризики для пацієнта.

       Робоча нарада у Центрі громадського здоров’я (ЦГЗ) за участю представників протитуберкульозних закладів усіх 24 регіонів країни та Києва окреслила, насамперед, основні орієнтири розвитку служби на наступний рік та визначила державні  пріоритети у сфері протидії туберкульозу. У роботі форуму взяли участь Міністр охорони здоров’я України Віктор Ляшко та заступниця голови НСЗУ Анна Фінчак. З перших уст, так би мовити, змогли отримати відповіді на запитання про умови фінансування і тарифи на оплату медичних послуг у сфері протидії ТБ за програмою медичних гарантій на 2022 рік; приведення матеріально-технічної бази регіональних фтизіопульмонологічних медичних центрів до вимог інфекційного контролю. Обговорили і  важливі для служби питання координації діяльності з профілактики, виявлення, діагностики та лікування ТБ на районному рівні…

    -Ера антибіотикорезистентності є глобальною загрозою у світі, – зауважила у своєму виступі Яна Терлеєва, завідувач відділу координації програм протидії туберкульозу ЦГЗ. – Головний акцент – зміщення пріоритетів на профілактику – робота з контактними.

    Жваві дискусії точилися навколо обговорення головних тез кращої практики деяких регіональних центрів, зокрема, щодо медико-психосоціального супроводу (МПСС) пацієнтів із ТБ та адаптації надання послуг в умовах карантинних обмежень. Серед пацієнтів нашої області, які перебувають на поточному лікуванні – 80%  хворі з ХР (хіміорезистентним) ТБ,  і лише 50% охоплено МПСС. Експерти ЦГЗ вказали також на прогалини МПСС загалом по країні, зокрема: низький відсоток передачі на супровід, особливо з груп ризику, проблеми із забезпеченням соціальних послуг у віддалених районах областей, різке зниження в 2021 році пацієнтів на ДОТ-лікуванні.

      Обговорено також питання потреб громад у спеціалізованих медичних послугах. Серед них – рання діагностика і лікування ТБ, а також інших захворювань легень, в тому числі поєднаної патології (ТБ/ВІЛ, наркозалежність, психічні захворювання, COVID-19). Учасники наради відзначили низькі показники виявлення хворих на ТБ у закладах ЦПМСД, необхідність скоординувати зусилля усіх рівнів медицини задля раннього виявлення та лікування ТБ, оновлення маршруту пацієнта. В цьому сенсі важливі також кураторство щодо ведення випадку ТБ, моніторингові візити, подолання стигми до недужих, проведення соціальної адаптації та ресоціалізації пацієнтів, членів їх родин, надання медико-соціальної допомоги особам, які потрапили у складні життєві обставини.

Давно назріла і архіважлива така проблема, як паліативне лікування, супровід та тривалий гідний догляд за невиліковними пацієнтами на термінальних стадіях захворювання у стаціонарі й на дому (ко-інфекція ТБ/ВІЛ, онкологія, хронічні недуги легень). Йшлося й про амбулаторне лікування і покращення доступу до дистанційних методів лікування та спостереження (телемедицина, відео-ДОТ), медичну реабілітацію в пульмонології.

      Серед найголовніших  викликів, які мусимо долати на завершальному етапі реорганізації протитуберкульозних закладів, фахівці вважають розширення спектру медичних послуг, зменшення дефіциту бюджету та перерозподіл фінансів для проведення масштабної інновації обладнання, технологій лікування, інфекційного контролю, умов перебування пацієнтів і персоналу. Тепер чергова загроза – робота в умовах пандемії COVID-19. Йдеться, зокрема, про створення безпечних умов для безперебійного лікування, у тому числі планового, в умовах адаптивного карантину.  Забезпечення 100% виконання договірних зобов’язань у рамках реалізації програми медичних гарантій 2021-2025р.р. з НСЗУ.

      Серед стратегічних завдань – створення сучасного високотехнологічного багатопрофільного фтизіопульмонологічного регіонального центру, що буде відповідати потребам громадського здоров’я населення Хмельниччини, матиме високий рівень довіри пацієнтів та належний інфекційний контроль. І тут стане у нагоді комунікація, як важливий інструмент системних змін. Мусимо донести до розуму і серця українців чіткі та ключові меседжі:

  – туберкульоз – це не соромно;

  – лікування хвороби – безоплатне;

  – інфекцію вбивають тільки медичні препарати, народні засоби не працюють;

  – туберкульоз – виліковний!

                                                                                        Сергій Василенко,

                                                          директор КНП «ХОФПМЦ» ХОР, к.м.н.