Туберкульоз: ризики поширення в умовах війни, співпраця лікарів-фтизіатрів та медиків первинки, очікувані результати.     

      “Сльози злиднів, виплакані всередину”, – так говорив про цю хворобу німецький мікробіолог Роберт Кох – учений, який виявив збудника сухот. І хоча  того часу минуло вже понад двісті літ і про туберкульоз ми начебто знаємо все, немало українців переконані в тому, що він нам не загрожує, адже це – хвороба “соціальних низів”. Між тим історія людства знає безліч прикладів, коли ця підступна інфекція забирала мільйони жертв і загрожувала усьому живому на землі, як це було, наприклад, під час всесвітньої епідемії на межі 19-го та 20-го століть. Власне, тоді не лише у Європі, але й на наших землях зароджується протитуберкульозний рух для боротьби з «білою чумою». Фтизіатрія стала одним із важливих напрямків медицини. Однак лише  з 1944 р. розпочалася антибактеріальна ера в боротьбі з туберкульозом, коли американський бактеріолог українського походження Зельман Ваксман отримав у своїй лабораторії Стрептоміцин. Далі, один за одним стали застосовуватись інші антибактеріальні препарати. Це був переломний етап.

      Епідситуація з туберкульозу в наступні роки почала значно покращуватись. Отримані успіхи в лікуванні туберкульозу стали приводом для утопічних прогнозів відносно ліквідації туберкульозу аж до кінця другого тисячоліття. Протитуберкульозні  заходи на рівні держав почали скорочуватись. І біда не забарилася. Адже сухоти – хвороба підступна і лише чекала свого моменту. І от, в  1995 р., експерти ВООЗ зафіксували в Україні епідемію туберкульозу, оскільки кількість хворих перевищила 1% населення. Вона триває й досі. Упродовж березня, з нагоди Всесвітнього дня боротьби із туберкульозом, подоляни традиційно проводять Місячник обізнаності щодо цієї небезпечної інфекції, зокрема, симптомів хвороби, методів виявлення та своєчасного звернення до лікаря, привертається увага  всіх медичних працівників, особливо сімейних лікарів, до питань протидії захворюванню.

     Цьогоріч девіз Місячника: “Переможемо ворога і туберкульоз!”.Ось уже рік українці дають гідну відсіч ворогу на фронті, обороняючи рідну землю. Життя  військових у неймовірно складних умовах, перебування цивільного населення тривалий час у  підвалах, без світла, води, тепла і їжі, стреси, міграційна криза не минають без сліду. Усі ці фактори мають безпосередній вплив на виникнення і поширення туберкульозу.

      За оцінками ВООЗ, у 2021 р. в світі на туберкульоз захворіло 10,6 млн. людей, що еквівалентно 134 випадкам на 100 тис. населення. Географічно, найбільше випадків ТБ було в регіонах Південно-східної Азії (45%), Африки(23%) і Західної частини Тихого океану (17%). Менша частка ТБ у країнах Східного Середземномор’я (8%), Америки(2,9%) та Європи (2,2%). 

     Так, захворюваність на туберкульоз у африканських країнах коливається в межах від 100 до 500 осіб на 100 тис. нас., Південної Америки та Східної Європи – від 10 до 50 випадків на 100 тис нас., країн Північної Америки та Західної Європи від 0 до 10 випадків на 100 тис. нас .

      Наша держава відноситься до європейського регіону, але залишається з високим рівнем захворювання на туберкульоз. На кінець 2022 р. в Україні зареєстровано 18510 хворих, серед яких 451 особа з нашої області. Чому ж нам не вдається перейти цей інфекційний рубікон?

      Туберкульоз – інфекційне захворювання, основним джерелом якого є хворі на відкриту форму. Збудник – досить стійкий у навколишньому середовищі, не боїться холоду, короткої дії високих температур, до 5 місяців живе у річковій воді, до 2-ох місяців зберігається в ґрунті. При температурі мінус -23⁰ С не гине до 7-ми років, але сонячні промені вбивають паличку Коха від 10 хв до 6 год.

      Мікобактерія легко потрапляє в організм людини, проте рідко спричиняє недугу, оскільки імунна система контролює її перебування. Людина не хворіє, доки імунітет чинить опір інфекції. Шанс, що наш імунітет перестане боротися з недугою, має кожен. Бо хто сьогодні може уникнути стресу? Чи може похвалитися регулярним три-чотири разовим харчуванням, повноцінним відпочинком. От і знижуються захисні можливості організму. Велика частка сільського населення із безвиході веде асоціальний спосіб життя.

       Власне, туберкульоз завжди вважався соціальною хворобою. І наразі нічого не змінилося, от лише соціальні  фактори дещо трансформувалися. Раніше на сухоти здебільшого хворіли люди так званих «низів», сьогодні ж 70% хворих на туберкульоз – люди працездатного віку і пенсіонери. І найбільша загроза в тому, що вони часто нехтують флюорографічними оглядами та візитами до лікаря при нездужанні. Нам відомі факти, коли хворі з проблемами в тих чи інших органах, ігноруючи сімейного лікаря, самотужки шукали собі спеціалістів, аби встановити діагноз, і врешті-решт, там виявлялися туберкульозні процеси. Сімейний лікар первинного медико-санітарного центру має завойовувати довіру своїх пацієнтів, їх сімей, щоб завжди бути в курсі їх проблем зі здоров’ям. У 10 % осіб, інфікованих паличкою Коха, при зниженні імунітету розвивається хвороба, яка на початкових стадіях може протікати без скарг або маскуватись під інші недуги.

      Щоб запобігти інфікуванню туберкульозом слід  дотримуватися правил особистої гігієни, особливо під час проїзду  у громадському транспорті, на роботі – в закритих людних приміщеннях, які не провітрюються. Вдома частіше робити вологе прибирання, не допускати накопичення пилу, намагатися вести  здоровий спосіб життя з повноцінним харчуванням, уникати довготривалих контактів із хворим на заразну форму ТБ.  

Вкрай важливо, щоб сімейні лікарі наголошували своїм пацієнтам про  головні симптоми туберкульозу: тривалий кашель, біль у грудній клітині, температура, нічний піт, схуднення без причини, втома, кровохаркання. Рекомендуйте: не зволікати з візитом до лікаря, звертатися до найближчого медичного закладу. Якщо запідозрите туберкульоз, скеруйте пацієнта до фтизіопульмонологічного центру. У нас є найсучасніше цифрове обладнання, що може за лічені години встановити збудник інфекції та чутливі до нього протитуберкульозні препарати.

      Ефективна профілактика туберкульозу – вакцинація БЦЖ. Тому ще в пологових будинках, на 3-й день, немовлятам проводять щеплення проти цієї інфекції. Методами його раннього виявлення залишаються туберкулінодіагностика (проба Манту) серед дітей до 14 років, дорослим слід регулярно проходити флюорографію.   В області для цього на балансах ЛПЗ – 9 пересувних флюоромобілів.

      Нині  в усьому світі акцент у ранньому виявленні ТБ ставиться на молекулярно-генетичну діагностику, коли збудник хвороби виявляється протягом чотирьох годин. Вказана апаратура зосереджена у 7-ми лабораторіях багатопрофільних лікарень області (Волочиська, Дунаєвецька, Кам’янець-Подільська, Славутська, Старокостянтинівська, Хмельницька, Шепетівська) та у нашому закладі.

Окрім того, розроблено графік маршруту автомобіля нашого закладу для довозу зібраного біологічного матеріалу від осіб із підозрою на туберкульоз до КНП “Хмельницький обласний фтизіопульмонологічний медичний центр” ХОР. Наші спеціалісти готові поділитися із медиками первинки новітньою практикою виходжування таких хворих. Головне – вчасно їх виявити, подбати про достовірне формування та обстеження груп ризику на ТБ, особливо серед дітей, якісний відбір пацієнтів для молекулярно-генетичної діагностики на апаратах Джин-експерт, активну роботу у вогнищах туберкульозу, дотримання вимог інфекційного контролю на робочих місцях та у вогнищах, заходи  профілактики ТБ серед населення. Адже згідно з реформою галузі саме на сімейну медицину покладено ці завдання.

      Попри вжиті заходи недуга не відступає. Упродовж 2022 р. у нашому закладі взято на облік з діагнозом туберкульоз 350 хворих, що на 24 особи більше, ніж у 2021 році (ріст 7%).  Показник захворюваності по Україні зріс на 2,5%. Однак, низькі цифри статистики, ще не є показником достовірності епідемічної ситуації в регіоні. Серед тих, хто занедужав, 31 військовий та 15 внутрішньо-переміщених осіб. При наявній ситуації в країні ми очікуємо на збільшення кількості таких хворих на туберкульоз. Так, лише за 2 місяці поточного року вже захворіло 12 військових та 11 переселенців.

Про наявність прихованого туберкульозу серед населення області свідчать  випадки хвороби серед дітей. На цей час з приводу недуги лікується 14 осіб, серед яких дві дитини до 3-х років, одна дитина – з діагнозом туберкульоз/СНІД.

Туберкульоз – звичайна хвороба, і люди, які живуть із таким діагнозом, не складають небезпеки для оточення та в побуті, якщо дотримуються вимог інфекційного контролю. Ці правила знає кожний пацієнт, тому з перших днів лікування вони можуть перебувати вдома. Після двох тижнів протитуберкульозної терапії, хворий не виділяє збудника хвороби.   

Пам’ятайте, що туберкульоз –  виліковний, але є умова:  раннє виявлення та своєчасно розпочате лікування, яке за жодних обставин не можна переривати! 

                                                      Сергій ВАСИЛЕНКО,

                      директор КНП «Хмельницький обласний

           фтизіопульмонологічний медичний центр» ХОР.