З прийдешнім Новим 2024-м роком, дорогі краяни! Здоров’я зичу, щастя, благополуччя і родинного затишку! Хочу побажати у ці новорічно-різдвяні дні світла, тепла і любові колективу нашого медичного центру та всім колегам! Нехай благословить Господь кожен ваш день, бо навіть у новорічну ніч комусь доводиться працювати і виходжувати пацієнтів. Така вже у нас професія – жертовна, благородна, найбільш затребувана і милосердна… Дякую всім за співпрацю і підтримку у цей надскладний час.

      З вірою у грядущу Перемогу і кращу долю українців перегортаємо вікову сторінку славетної історії нашої служби. Століття тому, у серпні 1923 року, у Кам’янці-Подільському було відкрито перший протитуберкульозний диспансер. А ще раніше місцеві ескулапи за власні кошти і на пожертви жителів краю започаткували потужний рух боротьби з епідемією сухот. Хмельниччина може гордитися, що в пантеоні велетнів медичної науки і практики  є троє наших земляків. Уродженець Дунаєвеччини Феофіл Гаврилович Яновський – академік, засновник вітчизняної фтизіатрії, учений з когорти тих, хто підняв у Європі та світі авторитет української медицини. З цього краю пішов у світ і  Станіслав Адольфович Кшановський – доктор медичних наук, завідувач клініки інституту, головний фтизіатр України (понад 20 років), учитель, який виростив цілу плеяду учнів – відомих світочів науки. Як не згадати і першого завідувача кафедри туберкульозу Київського медінституту, доктора медичних наук, професора Давида Яковича Епштейна, який у 1896 році закінчив Віденський університет, повернувся на батьківщину і почав застосовувати хірургічний метод лікування сухот – штучний пневмоторакс. Народився видатний лікар і вчений у місті Старокостянтинові, яке тепер відоме чи не на увесь світ. Так-от органічно переплелися нитки долі нашого народу…

   Зрештою, як  і тоді, хвороба наступає, бо війни, стреси і негаразди лише роздмухують вогонь інфекції. Тож маємо перемогти ворога і туберкульоз! А ще нас очікують нові плани з відродження країни – відбудова зруйнованих і пошкоджених лікарняних закладів, забезпечення хворим безперешкодного доступу до медичних послуг, раннє виявлення недуги та ще тісніша співпраця з колегами “первинки” у лікуванні та профілактиці туберкульозу.

       Переможного миру і небесної благодаті вам, віри й оптимізму, сили і наснаги! Дай, Боже, мудрості, надії і радості, обдаруй кожного українця своєю любов’ю і молитовним захистом! Знаю, що не в одній оселі разом із колядками та щедрівками заспівають і цю народну пісню, приспівом якої хочу поділитися з вами:

     “Ой, роду наш красний,

     Роду наш прекрасний.

     Не цураймося, признаваймося,

     Бо багацько нас є…”.

                                                                                 Сергій Василенко,

                                                директор КНП “Хмельницький обласний

                                   фтизіопульмонологічний медичний центр” ХОР.