Таку назву має новела американського письменника О. Генрі, який увійщов до історії світової літератури, як майстер коротких оповідань. Життя і творчість генія затьмарив туберкульоз.

       Зворушлива різдвяна історія про те, як бідна молода родина пожертвувала заради кохання свої найдорожчі скарби, відома багатьом поколінням читачів. Чоловік продає золотий годинник, щоб купити набір черепахових гребінців для розкішного волосся дружини. Тим часом жінка обміняла своє волосся на платиновий ланцюжок до годинника коханого. До речі, прототипом для Делли. головної героїні твору. стала перша дружина Вільяма Сідні Портера – таке справжнє прізвище письменника. А деякі перипетії, описані в оповіданні, взято з біографії самого автора.

    Він народився у шанованій сім’ї лікаря. Коли Вільяму було три роки, від сухот померла мати. Похмурий та неговіркий батько важко пережив утрату дружини і віддав сина на виховання тітці. Дядечко Вільяма тримав найбільшу аптеку у місті Грінсборо, тож навчив небожа власній справі і той отримав диплом фармацевта. Коли випадала вільна хвилина, любив малювати шаржі на городян. У цей час у його житті вперше з’явилася сусідська дівчина Сара Колман. Юний художник одразу написав її портрет. І все б нічого, якби на картині діва не постала… голою. Від гріха подалі родичі відправляють Вільяма до Техасу. І це врятувало його на деякий час не лише від згубної пристрасті, а й смертельної хвороби. Хлопець скаржився на погане самопочуття і потерпав через надривний кашель. Він з дитинства мав кволе здоров’я, а тепер були серйозні симптоми захворювання на туберкульоз, і лікарі порадили змінити клімат (у ті часи ліків від цієї недуги ще не було). На сімейній раді вирішили відправити юнака до родичів у Техасі. Там він доглядав за дітьми, пас овець і багато читав. Переїзд на ранчо поправив стан здоров’я Вільяма. А невдовзі юнак познайомився з гарною дівчиною із заможної родини міста Остін. Батьки її були проти цих стосунків, адже сімнадцятилітня Етол хворіла на туберкульоз. Та що могли вдіяти заборони старших попри одержимість закоханих сердець! Наречені втекли до священика, який одружив їх.

       Згодом тесть влаштував зятя касиром у місцевому банку. У час дозвілля Вільям дописував до газети, мав авторитет у жителів міста. Але сімейне щастя невдовзі дало тріщину. Перша дитина помирає, ледве народившись. Вразлива дружина сповнена горя і відчаю, а в життя чоловіка вдруге увірвалася колишня коханка. Ці порочні відносини не припинилися навіть після народження доньки Маргарет, яку батько просто обожнював, як і любив свою дружину.

     Чоловік розривався між двома жінками. Сара на той момент погрузла в боргах і, щоб якось вирватися з фінансової скрути, вирішила поправити свій бюджет за рахунок Портера, який, до речі, мав досі непогані доходи. Є припущення, що значну суму коштів письменник взяв із банку на непомірні трати Колман – ресторани, туалети, рубінове кольє… Він і раніше “позичав” у касі гроші, але вчасно повертав недостачу. Цього разу у банку виявили крадіжку. Родина дружини допомогла Вільяму відшкодувати борг, але незадовго до розгляду справи у суді той вирішує втекти з міста, щоб пересидіти три роки, доки мине термін дії. Пережити моральний осуд людей у місті було над силу.

      Так письменник опиняється у Південній Америці (Етол дає чоловікові у дорогу золотого годинника, аби міг продати щось і прожити на перший час). Але плани родини змінює доля. На чужині утікач довідується, що кохана тяжко занедужала і повертається додому. Влада міста дала йому відстрочку від суду і дозволила доглянути помираючу жінку. Вони не могли наговоритися і надивитися один на одного, часто каталися за містом у двомісному візку. Етол була така щаслива і здавалося, хвороба відступила. Вільям сподівався, що доля не буде такою жорстокою – забравши матір, змилосердиться над Етол. Але туберкульоз знову переміг. Невдовзі молодій жінці стало гірше. Вона так ослабла, що Вільям уже ніс її до коляски на руках. Після смерті дружини чоловіка одразу заарештували і засудили до 5 років каторги. Згодом у його житті ще будуть успіх і слава, невдачі і падіння, другий шлюб та розлучення, але вже не буде Етол та її кохання.

      Через тринадцять років не стало і самого О. Генрі. Відомий письменник помер у найдешевшому номері нью-йоркського готелю, де самотньо прожив останній тиждень свого життя. Причина смерті – гостра пневмонія на тлі цирозу і діабету. Дослідників його творчості та читачів навіть через століття у  великих драмах маленьких людей (автор написав майже 300 оповідань) вражає правдивість та лаконічність викладу, глибина сюжету і непередбачувана розв’язка. Так майстерно могла зобразити своїх героїв лише людина, котра сама пережила подібні емоції і страждання. Довгими зимовими вечорами, якщо буде змога, розгорніть одну із новел О. Генрі (вони всі геніальні). Бо в тому і сила мистецтва, що, доторкнувшись до вічного, краще можемо пізнати цей світ, пояснити вчинки інших людей і збагнути самих себе. А головне зрозуміти просту істину: життя і здоров’я – найцінніші скарби, даровані людині, бережіть їх!