Недуга складна, однак виліковна. Хто найбільш схильний до зараження, як запідозрити туберкульозну інфекцію і куди звертатися по меддопомогу?

       Упродовж першого кварталу 2024 року лікарі КНП “Хмельницький обласний фтизіопульмонологічний медичний центр” взяли на облік 160 хворих із туберкульозом. Торік на цю пору до нашої статистики потрапило 125 жителів краю. Вочевидь, туберкульозна інфекція наступає: лише за останній рік потік пацієнтів збільшився на 35 осіб, а рівень захворюваності на 100 тисяч населення зріс на 2,9 %.

     Серед тих, хто занедужав, у 147-и осіб (90 %) уражені легені. У решти пацієнтів – інші форми сухот, зокрема, кісткової та сечостатевої систем, хребта, суглобів, ока. 26-ти пацієнтам діагностовано мультирезистентний туберкульоз, який важко і тривало лікується. Але і його можна вилікувати, усе залежить, насамперед, від дисципліни пацієнта і його бажання стати здоровим. Про все інше (безоплатні обстеження та лікування) подбала держава.

     Що варто знати людині, яка відчула у себе характерні симптоми: кашель понад 2 тижні, підвищена температура, біль у грудях, поганий апетит, втрата ваги без причини, постійна слабкість, кровохаркання? Не зволікаючи, йти до лікаря! Адже занедужати може кожен.

     Сухоти – інфекційне захворювання, спричинене мікобактеріями. Основний спосіб передачі – аерогенний, переважно від людини з бактеріальною формою легеневого туберкульозу. Це відбувається під час кашлю, чхання, розмови, коли інфекційні частинки виділень потрапляють у повітря. Безумовно, що ризик занедужати залежить від стану імунної системи здорової людини, концентрації паличок Коха у повітрі та тривалості перебування у такому закритому приміщенні: у класах, цехах, а надто – в підвалі, укритті чи бліндажі. Тут є скупчення людей, тож чинник передачі збудника збільшується в рази. Не випадково за ці три місяці 2024-го ми взяли на облік із туберкульозом 6 внутрішньо переміщених осіб та 13 захисників із лав ЗСУ.

      Перш, ніж окреслити маршрут пацієнта, зауважу: змінилися й підходи щодо запобігання поширенню інфекції. Якщо раніше суцільно проводили обстеження всього населення (рентген чи флюорографію), то тепер ВООЗ визнала, що така практика недоцільна й неефективна. Сімейні лікарі та медики первинної ланки, які займаються, зокрема, профілактикою хвороби, передусім зосереджені на роботі серед груп ризику. Їх загалом – 23. Серед основних – люди, котрі контактують із хворими, ВІЛ-інфіковані, ті, хто зловживає алкоголем, наркотиками, палінням чи лікують онкозахворювання, цукровий діабет, п’ють гормональні препарати… Фахівці з первинки знають цих людей, вони формують групи ризику і складають для себе такий список.

      Активне виявлення туберкульозу розпочинається з того, що лікар запрошує людину з групи ризику, проводить скринінгове анкетування. Медик при цьому задає певні запитання, що дають змогу наприкінці опитування зробити висновок: є середній або високий рівень ризику і чи потребує додаткового обстеження. Можна також скористатися методом скринінгового дослідження органів грудної порожнини, щоб виявити туберкульоз на ранніх стадіях. І, якщо лікар помітить у пацієнта кашель з виділенням мокротиння, йому запропонують взяти цей біоматеріал для молекулярно-генетичного дослідження.

    Через кілька годин, якщо аналіз позитивний, ми, фтизіатри, вже знатимемо і вид туберкульозу, і як із ним боротися. Адже саме фтизіатр розписує детальну схему лікування пацієнта, а регіональний фтизіопульмонологічний заклад виділяє курс протитуберкульозних препаратів. Далі хворий уже сам вирішує, де йому краще лікуватися: стаціонарно чи амбулаторно, за місцем проживання, під наглядом свого сімейного лікаря. Цей фахівець призначає аналізи для відстеження прогресу в лікуванні та виявлення можливих побічних реакцій на терапію, також, за потреби, надає психологічну підтримку.

      І, насамкінець, хочу ще раз нагадати: будьте відповідальним пацієнтом. Ретельно виконуйте рекомендації медиків, не переривайте лікування і пам’ятайте про те, що туберкульоз, як і будь-яка інша хвороба, може повернутися знову. Тож піклуйтеся про своє здоров’я та вчасно звертайтеся по медичну допомогу. У цьому контексті дуже доречним буде народне прислів’я; “Береженого – Бог береже!”

                                                                            Наталія Киян,

                             заступник директора КНП “ХОФПМЦ” ХОР.