Хвороба, як виклик долі…
Страх, сором, усамітнення… Такі відчуття переслідують майже кожного, хто довідується про свій діагноз: туберкульоз. Де вихід? Як жити далі й не потерпати від невігластва і дискримінації тих, хто поруч? Чимало відповідей на ці та інші запитання дає пам`ятка «Стоп стигмі й дискримінації людей, які хворіють на туберкульоз».
У виданні, яке ініціювала благодійна організація «Українці проти туберкульозу» за підтримки Центру громадського здоров`я МОЗ та Всеукраїнської організації людей, які перехворіли на туберкульоз, висвітлено основні засади та принципи надання медико-соціальної допомоги таким недужим з урахуванням переходу на амбулаторну модель лікування. Головний принцип її (як ми вже повідомляли) – якісна поміч у потрібний час і в потрібному місці, індивідуальний підхід до кожного хворого, формування у нього прихильності до лікування. Усе це, – на думку авторів брошури, – допомагає людині успішно завершити лікування та одужати. Але цей процес доволі тривалий. Потребує чимало зусиль від самого хворого, його родини та оточення. Адже в суспільстві все ще панують упереджені стереотипи у ставленні до таких недужих. Їх нерідко цураються сусіди, бояться заразитися колеги по роботі, а в медичних закладах можуть відмовити у допомозі чи розкрити лікарську таємницю пацієнта. Така дискримінація підриває здоров`я хворих, погіршує якість їх життя та рівень соціального благополуччя.
Автори пам`ятки наголошують: хворі на туберкульоз мають усі права, гарантовані Конституцією та чинним законодавством України. Стигма та дискримінація у ставленні до них – неприпустимі. Однак і самі хворі мають пам`ятати про свої обов`язки: дотримуватися вимог протиепідемічного режиму, не переривати протитуберкульозної терапії та ретельно виконувати рекомендації лікарів.
Туберкульоз – небезпечна інфекція, що не знає кордонів і не шкодує нікого, у зоні небезпеки усі ми: і бідні, і забезпечені, дорослі й діти. Не забуваймо, що паличкою Коха інфіковано 98% населення. Україна входить до п`яти країн світу з найвищим тягарем мільтирезистентного туберкульозу. Але цю недугу можна здолати за умови раннього виявлення, відповідального ставлення до свого здоров`я та прихильності до лікування.