Роль сімейного лікаря у запобіганні соціально-небезпечних  захворювань. Взаємодія “первинки” зі спеціалізованим закладом третинного рівня у протидії туберкульозу та особливості амбулаторного ведення таких пацієнтів. Ось лейтмотив виступів учасників “круглого столу”, що відбувся 23 вересня у м. Хмельницькому.

– Ця зустріч із представниками “первинки”- дуже актуальна, – наголосив у вітальному слові директор департаменту охорони здоров’я Хмельницької ОДА Олександр Завроцький. – Ви – єдина ланка, яка на місці може своєчасно запідозрити у пацієнта симптоми туберкульозу та направити його до лікаря спеціаліста. Тому дуже важливо налагодити співпрацю з колегами зі спеціалізованого закладу третинного рівня, який відтепер має стати головним фтизіопульмонологічним центром області.

     На думку директора КНП “Хмельницький обласний протитуберкульозний диспансер” ХОР Сергія Василенка, надважливо провести реконструкцію матеріально-технічної бази уже застарілих медзакладів усіх рівнів до вимог Стандарту інфекційного контролю. Вона передбачає амбулаторний розподіл потоків пацієнтів за чутливістю, ізоляцію кожного з них в окрему палату. Щоб наблизити медичну допомогу до пацієнтів Національна служба здоров’я України з квітня 2021року запровадила новий пакет послуг для лікування туберкульозу на первинному рівні.  Однак лише 8 із 32 ЦПМСД уклали з НСЗУ такі договори.

      Під час обговорення вимог до клінічного ведення випадку туберкульозу на первинному рівні жваву дискусію учасників форуму спричинили, зокрема, такі питання, як специфічна терапія, ДОТ, моніторинг лікування та активний моніторинг безпеки протитуберкульозних препаратів, інфекційний контроль та обстеження контактних осіб, ведення пацієнтів з важкими формами сухот, новітні методики забору матеріалу для лабораторної діагностики…

      Провідні фахівці КНП “ХОПТД” ХОР дали вичерпні відповіді щодо найгостріших моментів лікувально-діагностичного процесу на етапі ведення таких хворих. Заодно колеги з «первинки» поділилися і насущними проблемами, серед яких чи не найгостріша – дефіцит кадрів на периферії.

   – Одна амбулаторія і досі не укомплектована, медик сюди доїжджає за сумісництвом з інших сіл, – каже головний лікар Теофіпольського ЦПМСД  Олена Кравчук. – Маємо також амбулаторію, де працює лікар, якому минуло 80. І слава Богу, що він там є!..

    -Дали на місяць 581 гривню на 1 хворого на туберкульоз. От і думай, на що їх витратити: чи то з харкотинням возитися в лабораторію, чи доставляти пацієнта до фтизіатра. А ще й контроль за ліками, – зауважує Олег Гаврилюк, головний лікар Славутського ЦПМСД.

     -У місті це зробити ще якось простіше,- додає лікар-педіатр Білогірської амбулаторії ЗПСМ Лариса Баранчук. – А як бути з віддаленими територіями? У нас є село Новосеменів, там мешкає кілька чоловік, до Білогір’я звідси не менше 15 км. Село Вікнини не таке глухе, людей тут трохи більше, але до “цивілізації” ще далі.

    -У нас у Глібові є амбулаторія, – каже тутешній сімейний лікар Ярослава Присяжнюк.- Окрім мене, у штаті є фельдшер та медсестра. Надаємо медичну допомогу жителям двох сіл (всього 1200 чоловік). Люди різні. Хтось відповідальний,  щомісяця приходить за ліками, а деякі забувають або важко їм добиратися. До Глібова з Нової Ушиці автобус не їде, зупиняється на трасі, а звідти ще тюпати до села добрих 3 км. Навесні до нас звернувся пацієнт, чоловікові 49 років. Кашляє, лихоманка. Запідозрили COVID-19. Але рентгенобстеження виявило туберкульоз. Направили хворого до фтизіатра обласного протитуберкульозного диспансеру, де він і лікується.

      “Ближче до хворого!” – таким було життєве кредо академіка Феофіла Гавриловича Яновського, вченого-фтизіатра світового рівня, святого лікаря, як називали його сучасники, і нашого земляка з Дунаєвечинни. Понад сто років тому, ще будучи молодим лікарем, він збагнув просту істину: не можна займатися наукою без постійної практики. Тому щоденно приймав недужих людей, якщо до лікарні потрапляв тяжкий хворий, то чергував коло нього уночі, в палаті. Так майбутній професор набував клінічного досвіду від “зустрічей” віч-на-віч з туберкульозом”. Символічно, що реформа галузі також має за мету – пацієнт-орієнтований підхід у боротьбі з сухотами. Чи впорається вітчизняна охорона здоров’я, а заодно і соціум з такими викликами – покаже час. Розлогіше нотатки із форуму читайте у наступних публікаціях на сайті.