Шанс на одужання

Раннє виявлення туберкульозу, прихильність хворих до лікування та використання інноваційних підходів у медичній практиці, зокрема, розширення доступу населення краю до швидкої діагностики, співпраця медзакладів усіх 
рівнів із місцевими громадами – наш алгоритм у боротьбі з інфекцією. 

Щороку понад 10 мільйонів людей у світі потрапляють у тенета туберкульозу, серед них кожна десята – дитина. Майже півтора мільйона смертей кожного року – це розплата людства за безпечне ставлення до інфекції та власного здоров’я. Мушу визнати, що попри досягнення медичної науки та практики за попереднє десятиріччя, туберкульоз усе ще залишається складним та системним комплексним викликом для суспільства і охорони здоров’я та однією з основних причин смертності у світі.

     Україна, на жаль, входить у десятку світових лідерів за показниками захворюваності та найвищим тягарем мультирезистентного туберкульозу. За даними ВООЗ вітчизняна статистика лікарсько-стійких сухот у 3,5 рази вища, аніж у Європі. Поширення цієї важкої форми хвороби провокують: пізнє виявлення у пацієнтів туберкульозу, а отже, й несвоєчасне призначення відповідних ефективних режимів лікування, тривале перебування хворих у стаціонарі, перерви у лікуванні.

     Отож зусилля медичної спільноти на національному та регіональному рівнях варто зосередити на запобіганні переходу чутливого туберкульозу в лікарсько-стійкий та переривання поширення форм хвороби, на які не діють звичні ліки (зокрема, за рахунок видужування таких пацієнтів).

     Надважливо при цьому проводити реконструкцію матеріально-технічної бази уже застарілих будівель як протитуберкульозних, так і закладів первинної медичної допомоги відповідно до вимог Стандарту інфекційного контролю. Він передбачає амбулаторний розподіл потоків пацієнтів за чутливістю. Ізоляцію кожного з них в окрему палату. Такі плани виношуємо давно. Вже розроблена відповідна проектно-кошторисна документація для лікувальних корпусів КНП “Хмельницький обласний фтизіопульмонологічний медичний центр”, де перебуватимуть хворі на лікарсько-стійкий туберкульоз за принципом “одна палата – один пацієнт”.

     Нестійка епідемічна ситуація щодо поширення інфекції вимагає рішучих дій. Ці нові підходи викладені у двох стратегічних документах, що окреслюють державні підходи у сфері протидії епідемії сухот та новації у діяльності самої фтизіатричної служби щодо надання протитуберкульозної допомоги населенню області. Вони розроблені на основі цілей сталого розвитку ООН та стратегії ВООЗ “Ліквідувати туберкульоз”.

    Наразі вся стаціонарна та амбулаторна допомога хворим на туберкульоз зосереджена в одному закладі – КНП “Хмельницький обласний фтизіопульмонологічний медичний центр” ХОР, що фінансується з Національної служби здоров’я України і є координатором та центральною ланкою всіх заходів з протидії туберкульозу в області. Започатковані нові підходи до фінансування нашої служби та оптимального використання фінансових ресурсів за принципом “гроші ідуть за пацієнтом”: надається перевага амбулаторному лікуванню з відповідною соціальною та психологічною підтримкою пацієнтів, що враховує їхні особисті потреби. Усуває психологічний аспект їх ізоляції (“вдома легше”), підвищує ефективність лікування.

      Але подолання туберкульозу – не тільки суто медична проблема, це не простий комплексний процес. Працівники фтизіатричної служби самотужки не впораються з таким викликом, що йде тепер паралельно з пандемією COVID-19, яка зумовлює суттєве скорочення звернень громадян до медичних закладів. Це питання потребує не лише значних зусиль на рівні держави, області, але й активної позиції місцевих громад. Ця консолідована відповідь на проблему туберкульозу в умовах пандемії є запорукою зменшення тягаря хвороби.

    Щоб наблизити меддопомогу до пацієнтів Національна служба здоров’я України з квітня 2021 року запровадила новий пакет медичних послуг для лікування туберкульозу (дорослих і дітей) на первинному рівні. Такий підхід забезпечує дотримання та захист прав хворих на сухоти, сприяє подоланню стигми й дискримінації щодо них.

      Аналіз протитуберкульозної роботи на місцях, на жаль, свідчить про те, що сімейна медицина ще не в повній мірі усвідомлює завдання, пов’язані  не тільки з програмою медичних гарантій, але й процесом взаємодії первинної ланки з протитуберкульозною службою. Лише 8 із 32 ЦПМСД уклали договір з НСЗУ на вищезгаданий пакет. Реформа відбулася, а серед медичної спільноти й досі чомусь панує думка, що «хворими на туберкульоз має займатися лише фтизіатрична служба». Зрозумійте, колеги, що тепер лікарі-фтизіатри залишилися навіть не у всіх багатопрофільних лікарнях, зрештою, на них покладено уже інші функції – лише консультативні. Не працюють уже такі фахівці у Дунаївцях, Ізяславі, Летичеві, Новій Ушиці, Полонному. Отримують тільки половину посадового окладу лікарі-фтизіатри у Нетішині, Деражні, Ярмолинцях.

     Сімейний лікар – перший медичний працівник, з яким зустрічається пацієнт, ви маєте статус довіри. Будьте більш прискіпливими до їх скарг, виконуйте весь алгоритм дій, що спрямований на виявлення туберкульозу, особливо серед осіб із груп ризику, підписуйте пакети супроводу та лікування на амбулаторному етапі. Ставтеся до пацієнтів, зокрема, і до хворих на туберкульоз так, як би ви хотіли, щоб ставилися до вас. Серед причин пізнього звернення недужих до сімейного лікаря можна виокремити наступні фактори:

  -відсутність думки, що хвороба серйозна та потребує звернення до лікаря;   — — страх дізнатися про свій діагноз та його розголошення;

 — перебування у довготривалому від’їзді на момент появи симптомів;

  — самолікування через ризик втратити роботу;

  — фінансові бар’єри, пов’язані з витратами на обстеження чи проїзд.

     Туберкульоз – це виліковна хвороба! Але через недостатню санітарну освіту, пізнє звернення громадян, неналежну медичну насторогу та соціально-психологічну підтримку від неї щодня страждає населення нашого краю.  Так, за 8 місяців 2021 року вперше взято на облік 244 особи, торік було упродовж цього періоду – 266, що нижче на 7%. За останні 10 років ми ще не фіксували такого низького рівня захворюваності. Впевнені, що така статистика не відображає реальної ситуації. Ми профілактично майже не виявляємо на ранніх стадіях туберкульоз. Натомість значно більше стало заразних, поширених та деструктивних форм, зросла захворюваність серед дітей, які є прогнозованою ознакою погіршення епідемічної ситуації серед населення. У нашому закладі заповнені усі реанімаційні ліжка. Якщо така тенденція триватиме й надалі, то швидко повернемося до 90-х років, початку епідемії туберкульозу.

     Ми готові об’єднати зусилля із закладами усіх рівнів охорони здоров’я, місцевими громадами, щоб налагодити раннє виявлення інфекції, зокрема, через доступ населення до інноваційних підходів швидкої діагностики – запровадження тестів XpertMBT/Rif/Ultra ). Ці надсучасні прилади невдовзі отримають лабораторії краю. Завдяки їм зможемо замінити традиційні застарілі технології мікроскопії мазка на молекулярний метод виявлення туберкульозу. Так працює нині Європа і нам також час обирати здоров’я!

                                                                                    Сергій Василенко,

                                                          директор КНП «ХОФПМЦ» ХОР, к.м.н.

Василенко Сергій Павлович

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Этот сайт использует Akismet для борьбы со спамом. Узнайте, как обрабатываются ваши данные комментариев.