Під завісу вересня у столиці Азербайджану проведено міжнародний курс для працівників НТП і медичних закладів України на тему: “Впровадження нових рекомендацій ВОЗ щодо діагностики та лікування туберкульозу”. У роботі форуму взяла участь заступник директора КНП “ХОФПМЦ” ХОР Наталія Киян.

       “Людина підноситься і досягає бажаного тільки своєю працею. З народження і до смерті людина повинна вчитися”. Ці мудрі вислови Імама Алі викарбувані золотом на фронтоні будинку Академії наук Азербайджану, його ще називають Палац Ісмаїлія. Велична будівля стала не лише туристичною меккою Баку, а й пам’яткою, що поєднує різні стилі архітектури на зламі 19-20 століть і є гордістю жителів столиці. Історія цього храму мистецтва також тісно пов’язана із фінансовим успіхом і життєвою драмою однієї з найбагатших родин не лише країни, а й тогочасної Європи.

Її глава – Муса Нагієв народився у бідній багатодітній родині і мріяв вирощувати виноград на клаптику своєї землі, яку придбав ціною виснажливої праці. Чоловік саме пробурив свердловину для колодязя, як раптом з-під землі вибухнув фонтан чорного золота. Так учорашній бідняк став невдовзі нафтовим магнатом. Але наша розповідь не про гроші, вплив і славу, адже навіть казкове багатство не допомогло йому врятувати від смерті рідну людину. Ага Ісмаїл, син Нагієва, занедужав легеневою формою туберкульозу. Лікар повіз хворого до Швейцарії. Після тривалого лікування хлопцеві трохи полегшало і вони повернулися до Баку. А вже через короткий час 27-річний пацієнт раптом помер. Щоб увіковічити ім’я Ага Ісмаїла, батько за порадою земляків звів невдовзі цей розкішний палац у арабському стилі. Відомого мецената не стало перед самим приходом нової комуністичної влади. Ага Муса позбувся усіх статків і пішов до Бога бідним, як і народився, але залишив містові 98 унікальних будинків і кілька лікарень, яких фінансував після смерті сина.  Бо вважав, що несправедливо, коли світ покидають такі молоді люди…

       Минуло понад сто літ, а туберкульоз все ще загрожує новими смертями усім нам: молодим і літнім, багатим і бідним, успішним і бездомним. Адже хвороба не знає кордонів і не шкодує нікого. Але кожна людина, яка зіткнулася з цією проблемою, має право на лікування своєї недуги і доступ до якісних медичних послуг, незалежно від віку, статі, сексуальної орієнтації, релігії, національності, соціального стану і походження. Така стратегія ВОЗ, основні положення якої викладено у Регіональному плані дій щодо боротьби з туберкульозом на 2023-2030р.р. Документ містить конкретні рекомендації для держав, які допоможуть їм впоратися із відповідними національними завданнями та посприяють глобальній меті – до 2030 року звільнити європейський регіон від тягаря сухот.

     Міжнародний курс у Баку за участю експертів ВОЗ, науковців, лікарів-практиків України та Азербайджану – ще одна сходинка до такої амбітної мети. Нові виклики часу – пандемія, війна в Україні, гуманітарна криза у світі – не повинні відкинути наш поступ назад.

 У цьому плані пригадую події уже сучасної історії: у 2008 році ВОЗ зареєструвала рекордну кількість хворих на туберкульоз, які не піддавалися медикаментозному лікуванню. Найвищі темпи поширення хвороби зафіксовано у державах колишнього Союзу, причому, 29% усіх нових випадків інфікування стійкими до препаратів мікобактеріями припали на Україну та Азербайджан. До речі, перші протитуберкульозні диспансери у цій країні було відкрито у 1923 році. Випадковий збіг чи ні, але у цей самий час такий медзаклад з’явився і на Хмельниччині (у місті Кам’янець-Подільському). У боротьбі з епідеміями сухот у нас, як і в східних сусідів, розвивалася фтизіатрична служба. У Баку за період реформ  впроваджено чимало нових рекомендацій ВОЗ щодо діагностики та лікування туберкульозу.

       Азербайджан, зокрема, має кращу практику протидії сухотам у системі пенітенціарної служби. Ми побували у виправних закладах та переконалися в належному інфекційному контролі. Масовому скринінгу на туберкульоз упродовж доби підлягають усі особи, які потрапляють до слідчого ізолятора, а також люди, котрих слід етапувати до місць відбування покарання. Усі діючі ізолятори  укомплектовані стаціонарними цифровими рентген-апаратами та GeneXpert. Осіб із підозрою на інфекцію або підтвердженим діагнозом туберкульозу одразу ізолюють та транспортують до приймального відділення спеціалізованої протитуберкульозної лікарні пенітенціарної системи. Для перевезення використовують спеціальний автомобіль, обладнаний УФО та припливно-витяжною вентиляцією. Відділення лікарні ізольовані одне від одного, сформовані за профілем чутливості до протитуберкульозних препаратів та наявністю бактеріовиділення. Палати оснащено рециркуляторами повітря та вентиляцією. Усі недужі контрольовано приймають ліки навіть після звільнення із цих закладів. Діє ланцюжок медико-соціальної підтримки, аби вони не перервали терапію. Наші колеги мають гарні результати: у порівнянні з 1885 роком (початком епідемії) показник смертності від сухот у 2021-му скоротився у 141 раз. Статистика успішного лікування хворих із чутливим до ліків туберкульозом склала понад 90% і  одужало 80% пацієнтів зі стійкістю до рифампіцину. Відмова від лікування у тих, хто вийшов на волю, знизилася із 92% до 7%.

  У 2016 році в країні створено “Державне Агентство обов’язкового медичного страхування”. До страхового пакету занесено 1820 видів послуг, зокрема, швидка і невідкладна та первинна меддопомога, амбулаторне обстеження та лікування, стаціонарне лікування, функціонально-діагностичні обстеження, фізіотерапевтичні та лабораторні послуги, ведення вагітності та пологи, невідкладна та планова вакцинація згідно з календарем щеплень, хірургічні операції, всебічний диспансерний нагляд під час захворювань.

      Експерти ВОЗ поділилися також новинками щодо діагностики та лікування туберкульозу. Ми можемо запропонувати пацієнтам інноваційні препарати за скороченими термінами лікування. Якщо, звісно, у них не буде протипоказань до таких методів. У світі вже використовують і нові підходи протитуберкульозної допомоги дітям та підліткам. Учасники тренінгу вчилися розраховувати дози сучасних препаратів за рекомендаціями ВОЗ. Мікобактерією заражені у світі 67 млн. дітей і підлітків до 15 років, 100 тисяч – інфіковані штамами туберкульозу із широкою лікарською стійкістю. Важливо скористатися новітніми підходами з моніторингу та оцінки ситуації, вміти проводити скринінг на туберкульоз, розслідування контактів, робити чіткі прогнози щодо поширення інфекції. Серед базових компонентів стратегії з ліквідації туберкульозу – систематичний скринінг серед вразливих груп населення. Йдеться, передусім, про біженців, мігрантів, малозабезпечених, бездомних і людей, які проживають у віддалених та важкодоступних територіях.

   Туберкульоз – складна і вкрай небезпечна хвороба, що не знає кордонів, але ми можемо запобігти їй. Попри труднощі, вітчизняна медицина надає пацієнтам послуги за світовими стандартами (безкоштовно!), але й самі українці мусять дбати про своє здоров’я. Щоб добре почуватися, не так багато й треба: регулярно обстежуватися і чітко виконувати рекомендації лікаря.