Тридцять літ тому, 11 лютого 1992 року,  з ініціативи нині покійного Папи Іоана Павла II було засновано Всесвітній день хворого

      Дату обрали не випадково. 11 лютого 1858 року у французькому містечку Лурд, на скелі печери,  з’явилася Мати Божа, яку побачила місцева дівчинка Бернадета, збираючи у лісі хмиз. Вікіпедія розповідає нам про те, що невдовзі до святого джерела стали приходити люди і ставали свідками неймовірних чудес: незрячий промив очі і прозрів, прикутого до ліжка юнака занурили у воду і він одужав. Маленьке містечко відтоді стало місцем паломництва, молитов і зцілень. Звідусіль дотепер їдуть сюди люди з різних країн і різної віри, але усіх їх об’єднує одне бажання – одужати. За понад півтора століття з часу першого видіння тут сталося більше 8 тисяч різних чудес, які визнає церква і досі не може розтлумачити наука. Реальна історія Чарльза Макдональда з Ірландії – ще одна загадка для вчених.

       31-річний чоловік жив у Дубліні і вже 11 літ страждав через тяжку недугу. Тутешній лікар виявив у нього туберкульоз хребтового стовпа, запалення нирок і туберкульозний артрит лівого плеча. 15 місяців чоловік не вставав із постелі та заледве сидів бодай кілька хвилин. Медицина не могла нічим зарадити (ліки, що здатні убивати мікобактерію, винайдуть пізніше) і хворий із групою паломників 6 вересня 1936 року прибув до Лурду. Тут його купали в озері і носили на Богослужіння до печери. За кілька днів хворий… звівся на ноги. 16 вересня 1937 року Макдональда оглянув доктор Блейтон і ще 32 ескулапи. Всі вони відзначили прекрасне здоров’я пацієнта і погодилися, що “у цей час медицина не може дати ніяких пояснень цьому зціленню”.

      До речі, сорок років тому у Лурді збудована українська церква Успіння Божої Матері, у базилиці Розер, що височіє на скелі, де 18 разів з’являлася Богородиця, є каплиця з нашими іконами, а в місті – Вулиця України, затверджена французьким урядом.

       Така духовна предтеча цього дня, що має на меті об’єднати зусилля урядів країн світу і міжнародної спільноти, аби підтримати самих хворих і подякувати всім, хто опікується стражданнями інших. Це – мільйони медиків, волонтерів, соціальних працівників і просто небайдужих людей. Тому 11 лютого, насамперед, день підтримки і турботи для того, хто здатний відчути на відстані чужий біль і вселити віру в одужання. Багатьом хворим, зокрема, тим, хто бореться довгі місяці із сухотами, вкрай необхідний медико-соціальний супровід. Пацієнти інколи не дотримуються режиму лікування, дочасно припиняють саму терапію або порушують схеми прийому препаратів. Таке легковажне ставлення до свого здоров’я просто неприпустиме, адже туберкульоз не прощає  помилок – ніколи і нікому! Нехай застереженням для кожного стане сумна історія хвороби англійського письменника Джорджа Орвелла.

       Коли він довідався про свій діагноз, медики прописали хворому стрептоміцин – перший ефективний антибіотик у боротьбі з сухотами. Орвеллу на ту пору було 46 років, він мав шанс перемогти недугу і одужати. Але письменник саме працював над новою книгою і, поринувши у творчість, частенько забував не лише про ліки, але й про їжу та сон. Чоловік усамітнився на відлюдному острові, писав без перепочинку майже по 10-12 годин, не зважаючи на втому, підвищену температуру і кровохаркання. Роман “1984” одразу помітили читачі і критики. Орвелл став всесвітньо відомим та знаменитим. Але за свій успіх письменник заплатив найдорожчу ціну – через півроку помер від туберкульозу…

      Будьте відповідальним пацієнтом. Раннє виявлення інфекції та прихильне лікування допоможуть вам здолати хворобу та одужати. Адже здоров’я – найцінніший скарб людини. Бережіть його!