“Ще наш цвіт є…”
12 травня – день пам’яті Амфілохія Почаївського – святого старця, цілителя і чудотворця.
Уже понад півсотні літ минуло, як схиігумен Амфілохій Почаївський спочив у Бозі. А люди все йдуть до нього, тепер уже до могили ченця, та просять зцілення від хворіб душевних і тілесних. І отримують – кожен “по вірі своїй”. Із житія священника (у миру Якова Головатюка) відомо, що він народився у багатодітній родині на Тернопільщині. Зазнав багато страждань та поневірявся спершу на чужині, а відтак і на рідній землі. Він передбачав долі людські, без рентгену діагностував неміч і хвороби, щодня приймав по кілька сотень недужих і не брав за це плати.
Петро Кралюк, письменник, доктор філософії, голова Вченої ради Національного університету “Острозька академія”, у публікації “Амфілохій Почаївський – бандерівський цілитель” відкриває читачам мало відомі сторінки біографії святого мученика і щирого українця. “Він допомагав лікувати вояків УПА, – пише професор, – та симпатизував ідеям незалежної України. Звісно, робилося це таємно, щоб не викликати репресії з боку нацистських, а пізніше й радянських окупантів. .. Про те, що чернець Йосип допомагав упівцям, розповідала Марія Антонюк, яка була повстанською розвідницею та секретаркою легендарного командира Енея (Петра Олійника), а потім пройшла енкаведистські тортури та воркутинські табори, в яких пробула 16 років. Зокрема, Марія Антонюк, яка чимало спілкувалася з отцем Йосипом, говорила, що він не вникав у політику. Однак сказав їй таке: “Є нація українська, і повинна бути держава українська. Але ми безсилі, ми не маємо зброї”. Уже після таборів Марія зустрілася з цим ченцем-цілителем і він сказав: “Ще наш цвіт є. Я думав, що його вже немає… Вони повернулися, вертаються з каторги”.
У цей травневий день будемо вкотре згадувати нашого подвижника і захисника, який зцілював недуги душі і тіла, виганяв бісів, повертав слух і зір глухим та незрячим, розраджував зневірених та ніс мир усім і Божу благодать. “Коли солдат йде в бій, йому дають зброю, – казав отець. – Наша зброя на невидимого ворога – святий хрест, святе Євангеліє і свята вода”.
Під час урочистої літургії у храмі Преподобного, що знаходиться на території Хмельницького обласного фтизіопульмонологічного медичного центру, будемо дякувати Господу, що дарував світові отця Йосипа, цілителя й заступника нашого, і молитися за якнайшвидшу Перемогу над ворогом і мир в Україні!
Протоієрей Олександр,
настоятель храму святого Амфілохія Почаївського.