Світло у темряві
27 червня – Міжнародний день сліпоглухонімих. Історія Луї Брайля – людини з особливими потребами – вкотре нагадує усім нам про те, що навіть найтяжчі випробування не можуть зламати мужніх і сильних духом…
Серед знаменитих і відомих жертв туберкульозу помітно вирізняється постать Л. Брайля, французького тифлопедагога. Майже 20 років він боровся із сухотами легень, 40 – прожив у темряві, але завдяки власному винаходу прославився на увесь світ.
Луї було три роки, коли трапилася трагедія, що розділила життя на “до” і “після” через нещасний випадок. Хлопчик грався батьковим інструментом для упряжі і ненароком шило зісковзнуло з долоні й проштрикнуло око. Зусилля лікарів були марними, повернути зір уже не змогли. А невдовзі запалилося й друге око і дитина осліпла. Хтозна, якби склалася доля нещасного Луї, коли б не любляча родина. На прохання батька він навчається у звичайній школі і навіть випереджає у розвитку своїх ровесників. Учителі розуміють, що обдарованій дитині варто дати шанс – так, десятилітнім, у 1819 році малий потрапляє до паризького національного інституту сліпих.
Тут він прочитав свою першу книгу, здобув освіту, навчився грати на скрипці, органі, а згодом і сам стає викладачем закладу. Луї опанував спосіб навчання свого вчителя, але збагнув також істотні недоліки цієї непрактичної і громіздкої методики. Великі і товсті літери, які наклеювали на папір, були задумані для очей, а не для пальців. Книг було обмаль (14) у бібліотеці інституту. 12-річний допитливий хлопчик швидко перечитав їх і почав нудьгувати. Аж раптом на зустріч із незрячими дітьми запросили відставного капітана французької армії, який і познайомив їх із нічним письмом. Це були опуклі крапки у ширину та висоту у формі невеличкого прямокутника. Брайль одразу захопився ідеєю використання коду для позначення слів. Кілька літ він потратив на те, щоб винайти удосконалений і простий водночас шрифт завдяки комбінації лише шести крапок…
Ось уже майже дві сотні літ мільйони людей із різними вадами зору пізнають навколишній світ за допомогою шрифту Брайля. Окрім букв і цифр Луї на основі тих же принципів розробив ще й написання нот, він був талановитим музикантом, викладав музику для незрячих дітей, сповна віддаючи даний Богом дар. Як багато інших добрих справ могла зробити ця унікальна людина, якби не туберкульоз, який так довго виснажував його сили і здоров’я, та прирік на повільну мученицьку смерть у 43 роки. Луї Брайль не дожив лише один рік до офіційного визнання свого алфавіту. Світова слава прийшла дещо запізно, за порогом вічності. Але геній, який кинув виклик темряві, і донині несе світло іншим…