Минуло 165 років з дня народження видатного українського вченого, мікробіолога Миколи Федоровича Гамалії.        

      У пантеоні світочів вітчизняної науки, які врятували тисячі людей у вогні смертоносних інфекцій, чільне місце по праву займає потомок козацького роду, знаменитий лікар, мікробіолог Микола Федорович Гамалія. “Той, хто переміг віспу”, – так казали про великого сина України, який  залишив нащадкам понад 350 наукових робіт, дослідивши  засоби запобігання сказу, чумі, холері, сибірці, тифові, туберкульозу.

       У 1886 році він разом з І. І. Мечниковим відкрив в Одесі другу у світі бактеріологічну лабораторію (перша, Пастерівська, діяла у Франції). Вже за  три роки роботи тут було щеплено 1500 осіб. Пацієнти приїжджали не лише з навколишніх областей, але й Австро-Угорщини, Туреччини. Микола Федорович дещо вдосконалив вакцину французького колеги проти сказу і випробував її на собі. У ті часи скептиків вакцинації було доволі навіть серед медиків. Тому на прохання Луї Пастера український лікар часто брав участь у наукових диспутах у Лондоні та Парижі, де, спираючись на власні дослідження, доводив європейським ескулапам ефективність нового методу боротьби з інфекціями.

      До речі, з усіх захворювань особливе місце Микола Гамалія надавав туберкульозу. Він довів, що “пташиний тип туберкульозних бацил відрізняється за низкою культуральних та патогенних властивостей від збудників туберкульозу великої рогатої худоби. У 1888 р. встановив, що туберкульозні тварини мають підвищену чутливість до деяких бактеріальних отрут (Кох зазначене явище спостерігав у 1890 році), довів факт, що убиті туберкульозні бацили спричиняють ті ж зміни, що й живі. Зазначене відкриття отримало назву “некротуберкульоз”. Уперше запропонував вирощування туберкульозних бацил на поверхні рідкого живильного середовища.

      Дослідники спадщини знаменитого лікаря зауважують, що паличку Коха той жартома називав “улюбленим мікробом” і для боротьби з нею навіть розробив новий препарат. Довести його ефективність, на жаль, уже не встиг. Через появу потужних антибіотиків довелося згорнути дослідження. Втім, на фоні сучасних тенденцій, коли з’явилися стійкі до антибактеріальної терапії штами, можливо, варто й повернутися до теорії Гамалії…