Найдорожчий привілей

      28 червня – День Конституції України. Згідно зі Статтею 49, “кожен має право на охорону здоров’я, медичну допомогу та медичне страхування”.

       Уже третій рік поспіль вітчизняна медицина потерпає від найскладніших викликів, пов’язаних із війною та поширенням небезпечних інфекційних недуг, зокрема, туберкульозу. Однак галузь не залишила хворих напризволяще. Українці, які виїхали, тікаючи з місць бойових дій за кордон чи в інші регіони держави, отримують повноцінне лікування. У режимі 24/7 працюють медзаклади на решті територій. До того ж, торік Верховна Рада ухвалила Закон про подолання туберкульозу в Україні. Цим документом передбачено, що лікування стало доступнішим для пацієнта, а система діагностики – відповідає світовим стандартам. При цьому усі медичні послуги залишаються безоплатними та гарантованими державою.

     Програма медичних гарантій покриває два пакети з лікування дорослих і дітей, хворих на туберкульоз, у стаціонарних умовах (на базі Хмельницького обласного фтизіопульмонологічного медичного центру) та амбулаторно (на первинному рівні). Які ще послуги можуть отримати пацієнти безоплатно, окрім консультування, амбулаторної та стаціонарної меддопомоги? Насамперед, аналізи (від розгорнутого клінічного аналізу крові до різних типів досліджень мокротиння та інших зразків біологічного матеріалу). Це також інструментальні обстеження, рентгенологічні (у тому числі КТ), ультразвукові, ендоскопічні та інші, відповідно до галузевих стандартів. До пакету входить і розробка індивідуального плану лікування пацієнтам  з урахуванням їх супутніх захворювань, оцінка та формування прихильності хворих до лікування, коригування цього плану (із залученням психологів чи соціальних працівників). Недужі мають право на консультації з психологами, фтизіатрами та лікарями інших фахів завдяки застосуванню телемедичних технологій, а також на призначення протитуберкульозної терапії та корекцію лікування з урахуванням чутливості/резистентності мікроорганізмів до медикаментів. У стаціонарі чи амбулаторно проводиться моніторинг результатів ефективності та безпеки лікування, а також побічних реакцій на протитуберкульозні препарати. Якщо є потреба, підключається мультидисциплінарна команда з питань медико-психологічного та соціального супроводу.

      Люди, які хворіють на туберкульоз, мають право на безоплатне харчування під час стаціонарного лікування у регіональних ФПМЦ, реабілітаційних закладах та центрах паліативної і хоспісної допомоги за нормами, встановленими урядом. Звісно, надані права передбачають і певні обов’язки з боку недужих. Вони мають дотримуватися режиму лікування та стандарту інфекційного контролю, щоб не заражати тих, хто поруч. Такі пацієнти зобов’язані виконувати протиепідемічний режим, надавати інформацію, необхідну для виявлення контактних осіб, дотримуватися встановлених термінів проходження обов’язкових медичних оглядів та обстеження на туберкульоз.

       Сухоти в наш час хвороба складна, але виліковна, якщо  її вчасно виявили і пацієнт відповідальний до свого здоров’я. Для порівняння: курс лікування чутливого туберкульозу на півроку коштує державі приблизно тисячу гривень. Якщо хворий перериває прийом ліків, потім – рецидив, далі – мультирезистентна форма і доводиться витрачати сотні тисяч гривень, при цьому немає гарантій, що таке лікування буде успішним…

       Право на охорону здоров’я, безоплатну медичну допомогу – великий привілей. Це – здобуток, за який варто боротися. Тож бережіть себе і тих, кого любите.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.