Стійкі інфекції: чому виникає резистентність до антибіотиків та як запобігти “перемозі” бактерій над ліками?

      “Електричний розряд у груди, свердління дірок у спині, а від побічних дій – миш’як, морфій, хлороформ…” Якщо хтось думає, що читає цитату із книги жахів, то ви помиляєтесь. Це – звична практика лікування хворих на сухоти ще якихось сто років тому або, як називають учені, в “добактеріальний період”. І ми можемо знову повернутися до тієї темної доби медицини, якщо люди не усвідомлять, нарешті, просту істину: антибіотики – не панацея від усіх хвороб, а неконтрольоване їх уживання – міна уповільненої дії, яка може вибухнути в середині уже цього століття.   Вчені застерігають: якщо докорінно не зміниться ситуація, то через 20-30 літ більшість бактерій стануть невразливі до ліків. Таке явище у медицині називають “резистентністю”.

      Фтизіатрія вже зараз потерпає через поширення важких форм туберкульозу, збудники яких не чутливі до протимікробних препаратів першого ряду. За десять місяців цього року на Хмельниччині діагностовано 76 випадків мультирезистентного туберкульозу. Стійкі інфекції складно лікувати, інколи неможливо. Доводиться призначати пацієнтам по кілька препаратів, усі вони дуже токсичні, мають чимало побічних дій, але й бактерії ці надто агресивні, потрібен час, значні кошти та сучасні інноваційні препарати, щоб убити цих непроханих гостей в організмі людини. Якщо мікроби пристосуються до їх дії, а нових антибіотиків не буде, шанс вижити матиме менше, ніж чверть наших хворих. До речі, ця проблема дуже болісна й для інших сфер галузі.

       В одному з інтерв’ю для видання “Українська правда” перший заступник міністра охорони здоров’я Сергій Дубров зауважив: “…резистентність зростає досить стрімко. У госпітальних умовах резистентність бактерій перевищує 50%  до понад трьох груп антибіотиків. Це катастрофічні цифри… Зараз наших захисників, яких ми відправляємо за кордон на лікування, європейські госпіталі просто ізолюють, тому що такої бактеріальної флори, яка виділяється від наших поранених, в Європі практично немає. Я вже говорив, що показники резистентності в нас чи не найгірші”.

      Чому ж так трапилося, що найвидатніше відкриття 20 століття, яке мало стати універсальною зброєю проти більшості патогенів, раптом дало збій і стало прихованою загрозою для наступних поколінь або глобальною небезпекою для людства? Відповідь на запитання варто шукати у вченого, який відкрив у 1943 році пеніцилін. Ще під час вручення йому Нобелівської премії Олександр Флемінг зауважив, що через порушене дозування та нерегулярне застосування препарату бактерії можуть ставати резистентними, тобто нечутливими до антибіотиків. Не минуло й двох десятиліть, як пророцтво Флемінга почало збуватися…

      Причин інфекційної стійкості безліч (до речі, не лише в медицині, світ тварин, зокрема, також під ударом), але ці проблеми вирішують спеціалісти у кожному медзакладі. Проте ведмежу послугу у поширенні небезпечного явища роблять люди, самі того не усвідомлюючи. Наше завдання, зокрема,  упродовж Всесвітнього тижня обізнаності про антибіотики дати населенню більше інформації про їх дію на організм. Пора сказати правду, якою б шокуючою вона не була: “До 2050 року, – за висновками експертів, – стійкі до антибіотиків бактерії вбиватимуть людину кожні три секунди, якщо вже зараз не припинити зловживання протимікробними препаратами”.

      Українці мають знати: антибіотики – це медикаменти, які має призначати лише лікар! Єдиної таблетки, яка вбивала б будь-яку бактерію, нема і бути не може, позаяк світ мікроорганізмів довкола нас дуже різноманітний і вони, як і все живе, також хочуть жити. А віруси взагалі потребують докорінно іншого лікування. Але у свідомості багатьох, на жаль, глибоко пустила коріння згубна практика самолікування. І, як тільки піднімається температура, навіть в осінньо-зимовий період, люди хапаються за “диво-пілюлі”, бо впевнені, що антибіотики допоможуть їм швидше здолати, до прикладу, застуду і повернутися на роботу. Зрідка хто ледве чи замислюється, що варто було б просто на день-два довше полежати вдома, більше пити, робити відповідні інгаляції. Так ви допоможете власному організму боротися з інфекцією, і не будете пригнічувати імунну систему.

      До речі, збудниками респіраторних захворювань частіше є віруси, а не бактерії. Тож таке нераціональне використання антибіотиків має ще й негативні наслідки – антимікробна резистентність одна із них. Зрештою, причина нездужання може бути інша, ніж ви собі думаєте, – не ГРВІ, а, скажімо, грип, ковід, туберкульоз… Тільки фахівець, спираючись на результати досліджень, зможе встановити діагноз. І якщо вже хворому призначено антибіотики – слід ретельно дотримуватися графіку прийому та не переривати його до завершення курсу. Звісно, до лікаря завжди треба звертатися вчасно. Це – золоте правило успішного одужання і фтизіатри не втомлюються щоразу нагадувати його хворим, які борються із туберкульозом.       Будьте поінформованими та відповідальними пацієнтами, бережіть власне здоров’я і турбуйтеся про тих, хто поруч!