Національна інформаційна стратегія щодо туберкульозу 2022-2025 рр.  посилить готовність системи охорони здоров’я запобігати, виявляти і лікувати хворобу та дасть чіткі меседжі суспільству: сухоти – недуга виліковна, меддопомога – безоплатна, а негативне ставлення та дискримінація людей із таким діагнозом – неприпустимі.

       Минуло вже понад 140 літ, відколи світ довідався про паличку Коха – збудника отих самих злих сухот, що віками навіювали на людей страх і паніку. Згодом наука запропонувала ефективні протитуберкульозні препарати. І тепер ми знаємо, що ця недуга, хоч і дуже серйозна, але виліковна, якщо налагоджена комунікація з лікарем і хворий чітко дотримується призначеної терапії. Медицина (разом зі світовими партнерами) мобілізувала наявні ресурси задля ефективної відповіді епідемії. Але чи готове наше суспільство до нових реалій: сприймати туберкульоз (та інші інфекції), як звичайну хворобу? І чому так важливо (навіть попри війну та її виклики) доносити до людей достовірну й неупереджену інформацію задля збереження їх здоров’я? Відповіді на ці запитання з’ясовували експерти Центру громадського здоров’я МОЗ України, вчені, лікарі-практики та представники громад під час недавньої зустрічі у Луцьку.

      “Для більшості українців туберкульоз – це хвороба безхатьків і соціально вразливих прошарків населення, – зауважила Яна Терлеєва, завідувачка відділу управління та протидії туберкульозу ЦГЗ МОЗ. – Люди не усвідомлюють, що це суспільна проблема і для кожного існує ризик інфікуватися. При цьому 85 % українців знають, що потрібно звернутися до лікаря за наявності симптомів туберкульозу, але кожен четвертий зволікає зі зверненням до медиків”.

       Яким чином викорінити зі свідомості не одного покоління жителів країни оту дрімучу безпечність і хибну звичку звертатися до лікаря аж тоді, як “припече”. Коли ми зрозуміємо, що час (і не тільки у випадку із сухотами) таки має значення?! Візьмемо для порівняння статистику нашого медичного центру.

      Упродовж 2022 року взято на облік 350 осіб із діагнозом туберкульоз. Захворюваність новими випадками становить 28 осіб на 100 тис. населення (торік було – 26). До того ж, виявлення недуги відбувається переважно за зверненням громадян, тобто пасивно. Майже кожний четвертий новий випадок туберкульозу не піддається лікуванню звичайними протитуберкульозними препаратами, тобто є резистентним. А війна та криза в рази ускладнили епідемічну ситуацію. Вкрай потрібні ефективні засоби комунікації. “Ми мусимо змінити ставлення суспільства до проблем, пов’язаних із цим соціально небезпечним захворюванням, – зауважив на одному із засідань Хмельницької обласної ради з питань протидії туберкульозу та Віл-інфекції/СНІДу директор  обласного фтизіопульмонологічного медичного центру Сергій Василенко. – Хворі, які звертаються на прийом, – важкі, з масивними бактеріальними та деструктивними формами і відсоток заразних форм туберкульозу збільшується щороку. Якщо у 2020 році їх було 65%, то тепер – 80%. Про наявність невиявленого туберкульозу серед населення області свідчать і зареєстровані у 2022-му випадки хвороби серед дітей. Всього на обліку 9 осіб, серед яких дві дитини до 3-х років, одна дитина – з діагнозом туберкульоз/СНІД”.

       Вкрай важливо мобілізувати зусилля місцевих громад щодо підтримки ключових груп населення у протидії сухотам. Як наголошує Яна Терлеєва “окремою проблемою у подоланні епідемії є стигматизація людей, які хворіють на туберкульоз, та упереджене ставлення до діагнозу загалом. Це створює психологічні бар’єри для адекватного сприйняття хвороби та віддаляє досягнення головної мети – перемогу над туберкульозом”.

      Реалізація на Волині інформаційної стратегії через розроблену дорожню карту дасть змогу поширити цей досвід у масштабах України. Йдеться про роботу з населенням, ЗМІ, групами ризику, професійним медичним середовищем, а також місцевою владою, соціальними службами і громадським сектором.