Менше 10% закладів загальної середньої освіти області готові працювати в штатному режимі на час посилення карантину. Що робити іншим? Коли стануть безпечними для дітей українські школи?

Ще перед початком нового навчального року ВООЗ та Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ)закликав вакцинуватися вчителів та батьків проти COVID-19. За словами голови Представництва ЮНІСЕФ в Україні Мурата Шахіна цей захід допоможе школам “залишатися відкритими. Так само важливо, щоб діти були щеплені проти інших захворювань відповідно до національного календаря профілактичних щеплень. Зараз, як ніколи вакцинація є вирішальним фактором у забезпеченні безперебійної роботи та безпеки наших шкіл для кожної дитини”.  

       Чи усвідомлюють батьки наскільки важливо мінімізувати ризик передачі вірусу і чому варто поспішати на пункти вакцинації? Важко сказати, оскільки справа ця добровільна, розрахована на свідомість самих громадян, та й, зрештою, статистики немає, бо ніхто такого обліку не веде. А от процес імунізації працівників закладів освіти краю від коронавірусної хвороби надто вже повільний. Попри усі старання місцевих громад на 8 вересня, як зауважила на брифінгу для журналістів перший заступник директора Департаменту освіти, науки, молоді і спорту Хмельницької ОДА Дарія Басюк, “першу дозу отримали понад 24 тисячі освітян, а два щеплення – лише 12393 з них, що становить близько 30%”.

      Інфекційний контроль поки що для більшості шкільних середовищ – це, в основному, носіння масок та дотримання дистанції. Що буде, коли область перейде із “зеленої” до “жовтої”, “помаранчевої” або “червоної” зон? Чи залишаться наші школи й надалі відкритими, як пропонує ВООЗ? Відповісти складно. Адже є умова: 80% працівників мають бути двічі щеплені. Наразі в нас таких закладів загальної середньої освіти 43 (менше 10%) та 3 заклади спеціальної середньої освіти (станом на 10 вересня).

     Істинно, не так страшний вірус, як наше ставлення до нього. Видатний український педагог Василь Сухомлинський стверджував, що “Школа – не комора знань, а світоч розуму… Турбота про здоров’я дитини – найважливіша праця вчителя”. Не мені судити про якість знань, якщо школярів знову відправлять на дистанційне навчання. А от про їх самопочуття і здоров’я на фоні зниженого колективного імунітету застерегти мушу, як лікар.

       Діти мимоволі стали заручниками пандемії. Найуразливіші  з них (зі складними чи хронічними недугами) потерпають найбільше. Чи безпечно їм перебувати у школі, коли зросте рівень захворюваності? Адже це додаткова загроза зараження. Як вплине на індекс здоров’я учнів національний календар обов’язкових щеплень, якого батьки, м’яко кажучи, також не дотримуються? Чи, може, ми вже забули про небезпеку інших інфекцій: туберкульозу, кашлюку, кору, дифтерії, поліомієліту, гепатиту, краснухи…? А вони ніде не зникли, тільки й чекають слушного моменту.

     У серпні до нашого закладу привезли з району хвору дитину, в якої діагностували рецидив туберкульоз. Зараження сталося в родині, «злощасну мікобактерію» передали батьки. При погіршенні загального самопочуття ні батьки, ні лікарі не подумали, що вірогідність «повернення туберкульозу» в дитини, яка хворіла туберкульозом в 2019р. дуже велика, а лікували пневмонію. Був втрачений час і про раннє виявлення процесу в даному випадку вже не йшлось.

За 9 місяців 2021 року взято на облік шестеро дітей до 14-ти років та троє підлітків 15-17 років. Якщо порівняти ці цифри з минулим роком, то статистика дитячої захворюваності зросла втричі (в інших областях та ж картина, що загрожує спалахом дитячого туберкульозу в країні).

       Напружена ситуація вимагає кардинальних заходів. На думку лікарів дитячих фтизіатрів, необхідно розширити покази для проведення тубдіагностики, щоб мати змогу виявляти схильних до інфікування дітей, та запобігти виникненню у них туберкульозу. Варто переглянути і суттєво доповнити перелік громадян, що входять до груп ризику. Вразливі до вірусу не лише люди, які контактують з хворими або з тими, хто повернувся з місць позбавлення волі, мігранти, ВІЛ-інфіковані, а й подоляни, які опинилися у кризових ситуаціях та потребують захисту. Не забуваймо, туберкульоз – виліковний! Правила профілактики прості – стежте за своїм самопочуттям і здоров’ям дітей та дорогих вам людей. А коли помітили щось підозріле, не зволікайте,  не займайтеся самолікуванням, звертайтеся до фахівців!

З повагою –

                                                                                   Світлана Гейващук,

                                                    лікар-фтизіатр дитячий КНП “ХОПТД” ХОР