12 травня, у день народження британської засновниці сестринської справи та ініціаторки реформи шпиталів у 19 ст. Флоренс Найтінгейл, світ вшановує медичних сестер та братів. У 1860 році ця легендарна жінка відкрила першу школу з підготовки сестер милосердя. Саме цю дату ВООЗ вважає початком заснування нової професії – медична сестра.

     Важко сказати, що змусило дівчину, яка народилася у заможній аристократичній родині, зважитися на таку складну долю – попри осуд тогочасного суспільства вибрати медицину. Але її мрія – зробити щось величне і корисне для людства – таки справдилась. Флоренс Найтінгейл входить до сотні найвідоміших жінок світу, вона стала символом милосердя і її клятва надихає й дотепер усіх, кого об’єднує ця благородна професія. Адже саме медичним працівникам люди довіряють найцінніше – своє життя і здоров’я, тому й така висока планка вимог до роботи цих фахівців.

      Милосердя – це милість серця, а в розумінні Найтінгейл – любов і відданість хворим аж до самопожертви. Такою бачила свою місію у цім світі мужня британка, яка полишила домівку та комфортне життя і поїхала на фронт, аби допомагати пораненим у шпиталі під час Кримської війни. Її подвиг наслідують тепер тисячі янголів у білих халатах, які рятують українських бійців на передовій, виходжують у медичних закладах – шпиталях, лікарнях та поліклініках.

      У нашому центрі з часу повномасштабного вторгнення рашистів взято на облік з діагнозом “туберкульоз” понад тисячу хворих. Серед них є воїни ЗСУ, внутрішньо переміщені особи, дорослі і діти, які потерпають не лише через терор агресора, а й змушені боротися зі складною недугою, що стала ще одним викликом тих тяжких випробувань, які випали на долю українців. Упродовж довгих місяців терапії (у стаціонарі та амбулаторно) медичну і психологічну допомогу їм надаватимуть сестри і брати у білих халатах. Сухоти у наш час – хвороба виліковна, але є умова: раннє виявлення і ретельне лікування. Виконувати приписи фтизіатра інколи буває надто непросто, особливо хворим із мультирезистентною формою туберкульозу. Препаратів багато, усі вони доволі агресивні, але випити їх треба до кінця і за призначеною схемою. Такий алгоритм успішної боротьби з цими мікобактеріями – збудником захворювання. Тому так важливо, співчуваючи людському болю, зміцнити дух і віру пацієнта у зцілення та повернення до здорового життя. І це – основна місія сестринського виходжування.

     Колектив медичного центру щиро вітає з професійним святом головну медсестру підприємства, середній медичний персонал поліклінічного та стаціонарних відділень, клініко-діагностичної та бактеріологічної лабораторій, рентгенологічного відділення та інших підрозділів закладу. За час роботи ви стали висококваліфікованими фахівцями, справжніми партнерами лікарів і пацієнтів, які сповідують найвищі критерії європейського сестринського догляду: турботу, співчуття, сміливість, комунікабельність, відданість і компетентність. І що найбільше імпонує: чарівні і незламні представниці сучасного медсестринства, попри використання у власній практиці новітніх інноваційних технологій виходжування пацієнтів, не забувають первісної етичної складової свого фаху – гуманності та милосердя.  Як лагідні промені сонця допомагають вирости маленьким тендітним паросткам, так і милість серця, любов і доброта окрилюють знесилених, додають втіхи втомленим і несуть зневіреним надію на одужання.

       Зі святом, колеги!

                                                               Валентина Лиса,

                               інспектор відділу кадрів  КНП “ХОФПМЦ” ХОР.