“ПЕРША ЛЕДІ СВІТУ”

       60 років тому пішла у засвіти Елеонора Рузвельт, дружина 32-го президента США, журналістка, правозахисниця, дипломатка і громадська діячка, яка представляла свою країну в ООН і була тричі номінована на Нобелівську премію миру.

       “Запам’ятайте, ніхто не може змусити вас почувати себе неповноцінним без вашої на те згоди” – переконувала ця мудра і відважна жінка усіх, кого зустрічала на своєму шляху, і хто потребував поради та  підтримки. Попри удари долі (рано осиротіла, втратила брата, дитину, пізнала гіркоту зради від найближчих людей) Елеонора не зламалася. Був у цій сором’язливій від народження дівчині отой внутрішній сталевий стержень, що став оберегом сили для неї самої, а відтак – родини і країни.

      Дванадцять років (1933-1945) Франклін Рузвельт займав найвищий пост у державі. Це був один із найбільш драматичних періодів для США і світу. Велика депресія, безробіття, війна, гуманітарна криза… Елеонора Рузвельт усвідомлює, що мусить бути не тільки дружиною президента і дбати про дітей. Вона їздить країною, вивчає потреби регіонів, аби знати життя і проблеми людей, стати “ногами і очима” для чоловіка. Адже Франклін ще в 1921-му занедужав на поліомієліт і був прикутий до інвалідного візка. Тоді, у хвилини відчаю, він волів піти із великої політики. Але за його плечами стояла сильна жінка, яка допомогла мужньо прийняти вирок долі і йти далі до своєї мрії.

     Так само Елеонора, відстоюючи права і статус жінок, допомогла колишнім домогосподаркам звільнитися від тиранії чоловіків, реалізувати себе у професії, громадському житті. Якийсь час вона працювала на Червоний Хрест, відвідувала військові лазарети, виступала перед пораненими на війні, а згодом – на міжнародних форумах, доклала немало зусиль до розробки і прийняття Декларації з прав людини. Елеонора Рузвельт по суті стояла біля витоків ООН, ідею створення такої організації вони виношували разом із Франкліним. Це було їх спільне бачення повоєнного світового порядку, де пануватиме мир, єдність, верховенство закону, міжнародне співробітництво. Після смерті чоловіка вона присвятила останні 17 років життя боротьбі за мир, намагаючись донести людству, що жертви і трагедії мільйонів не були даремними. Жінка, яка набагато випередила час, у якому жила, мала тверде переконання: після двох світових війн світ мусить стати кращим.

       Певне, за цих шістдесят літ, відколи її не стало, щось пішло не так у системі суспільних планетарних відносин, якщо на суверенну державу нападає інша, потураючи усі норми і закони міжнародного співтовариства, використовує право сили та розв’язує кровопролитну війну в самому центрі Європи?! Тиран кинув виклик свободі і демократії, ядерним шантажем погрожує світові. І ми всі знову в небезпеці, доки не буде покаране зло…

       “Першої леді всього світу”, як називав її президент Гаррі Трумен, наступник Рузвельта, не стало 7 листопада 1962-го. За три роки до цього, повертаючись із закордонного відрядження, жінка відчула страшенну втому. Якийсь час її лікували від анемії. Лише згодом діагностували туберкульоз. Елеонора Рузвельт стала ще однією знаменитою пацієнткою серед мільйонів жертв тяжкої хвороби. Історія життя цієї видатної людини вкотре нагадує нам: сухоти – недуга, яку не можна ігнорувати. Раннє виявлення і прихильне лікування – це шанс для пацієнта швидше одужати і стати здоровим!

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.