БЕЗПЕЧНИЙ ДОГЛЯД

       17 вересня – Всесвітній день безпеки пацієнтів. Як сповна реалізувати головне правило медичної допомоги – не нашкодь?

        У клятві Гіппократа – давньогрецького лікаря і батька сучасної медицини – сказано: “Я направлю режим хворих до їхньої вигоди згідно з моїми силами і моїм розумінням, утримуючись від заподіяння будь-якої шкоди і несправедливості… У який би дім я не увійшов, я зайду туди для користі хворого, будучи далекий від усього навмисного, несправедливого і згубного…”.  Ці пророчі настанови знає кожен, хто присвячує своє життя лікарському мистецтву. Бо саме так – мистецтвом зцілення – вважав своє ремесло один із найвидатніших ескулапів давнини. Як реалізується ця модель Гіппократа у сучасному світі?

       Безумовно, усі  ми прагнемо безпечного простору, надто коли перебуваємо в лікарні. Йдемо до медичного закладу, аби отримати якісну допомогу і поліпшити самопочуття і здоров’я. Однак, майже кожний десятий пацієнт під час перебування у стаціонарі отримує ту чи іншу шкоду через побічний вплив медикаментів та процедур, неякісне надання медпослуг. Така, на жаль, світова статистика. Як мінімізувати цей негативний вплив?

       У фтизіатрії, окрім уже зазначених причин небезпечного догляду, є також вплив інфекцій, пов’язаних із наданням медичної допомоги. Пацієнти та персонал закладу мають дотримуватися суворих правил інфекційного контролю. Для цього створюються, зокрема, особливі режими їх перебування у стаціонарах (одномісні палати, окремі входи, вентиляція приміщень…).

      Хворі, які лікуються вдома та отримують медико-соціальний супровід на первинному рівні, також обізнані з такими вимогами та мають повсякчас турбуватися  не лише про себе, а й здоров’я їх родин. Тому що можуть самі собі створити небезпеку згубною поведінкою. Пацієнти, знаючи про те, як важливо дотримуватися режиму під час терапії, інколи переривають лікування або порушують графік прийому протитуберкульозних препаратів. Часто-густо від хворих батьків заражаються діти. Дорослі не тільки самі ігнорують правила профілактики туберкульозу, а й легковажно ставляться до небезпеки інфікування тих, хто поруч.

      На своєму сайті ми вже розповідали про те, як місцева влада підготувала цьогоріч укриття для школярів, які обрали очну форму навчання, аби їх перебування у закладах освіти було безпечним. Наголошували й на тому, як важливо, аби діти (незалежно від того чи підуть до садочку та школи чи навчатимуться онлайн) були щеплені від інфекційних захворювань. Адже вакцинація – це також безпечний простір. Між тим, за даними Центру громадського здоров’я, за перше півріччя 2023 року лише 40,7 % шестирічних українців отримали щеплення проти туберкульозу. Саме тому два міністерства – охорони здоров’я, освіти і науки, Дитячий фонд ЮНІСЕФ та ВООЗ звернулися із проханням до батьків пройти медогляд, щоб дитина отримала усі обов’язкові щеплення та уникнула спалахів інфекційних хвороб під час навчання у колективах.

      Експерти наголошують: лікарі повинні оцінювати ризики, помилки, несприятливі події та шкоду для здоров’я пацієнтів на всіх рівнях надання медичних послуг. Шлях від першого контакту сімейного лікаря з жителем громади до проведення високотехнологічних процедур та втручань потребує різнобічних кроків з надання доступної, якісної та безпечної медичної допомоги. Це, зокрема, і психопідтримка, робота з хворим та його родиною, а також вичерпна інформація про все, що може трапитися з ним на довгому шляху до одужання. Втім, безпечний простір, як ми з’ясували, це спільна відповідальність кожного, отож і давно відомий девіз все ще залишається актуальним для усіх нас: “Не нашкодь”!

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.