1 жовтня у зв’язку з переходом Православної церкви України на новоюліанський календар відзначаємо Покров Пресвятої Богородиці і Приснодіви Марії.

     Свято має дивовижну історію. Ми вже якось розповідали про чудесне явлення Божої Матері, яке відбулося в середині Х століття в одній із церков Константинополя, де зберігалися тоді головний покров, риза та пояс Пресвятої Богородиці. Вірянам загрожувало вороже військо, що взяло місто в облогу. Люди знайшли притулок у храмі і стали молитися. Під час всенічного бдіння сталося диво: святий юродивий Андрій із учнем Епіфанієм побачили, як Божа Матір уклінно молилася за порятунок народу. Опісля вона підійшла до Престолу, зняла з голови покривало і покрила ним усіх, хто молився у храмі. Покров сяяв у її руках, а сама Богородиця стояла в оточенні ангелів і святих. Зникла Вона так само непомітно. А вже наступного ранку вороги відступили від стін міста…

      З тих пріснопам’ятних часів люди звертаються до Богоматері з молитвами про захист і покров. Звідси й назва свята – Покрова. Цього дня в українців заведено прийти до храму, поставити свічку та помолитися. У святої Богородиці просять про зцілення від хвороб, добробут у родині, моляться про захист від ворогів і мир. Невипадково, на свято Покрови ми відзначаємо День захисників і захисниць України, просимо для них заступництва Богородиці, покровительки воїнів. Традиції започатковані ще в часи українського козацтва. Ікона Покрови – головна українська православна військова святиня – була освячена Митрополитом Епіфанієм у 2017 році. На полотні зображені, як зазначено у Вікіпедії, “українські воїни різних епох, зокрема,  Святий Рівноапостольний Князь Володимир Великий, руський воїн, Гетьман України Іван Мазепа в похідних військових латах, січові козаки, старшини Армії УНР в одностроях Третьої “Залізної” дивізії, козак Полку Чорних запорожців, воїни УПА…” Серед сонму героїв минулих поколінь бачимо і сучасних захисників, які боронять рідну землю від московитської орди.

       Традиції воїнства, доблесть і відвагу, як естафету лицарства і слави переймають нащадки. Бо нема переводу козацькому роду. І немає такої родини на Хмельниччині, яка б не провела на війну батька-матір, брата чи сестру, сина та доньку або ж друзів і знайомих. Про них, земляків наших, які служать у лавах ЗСУ, їх бойових побратимів молимося повсякчас. Літургія, молебень, хресна хода стали неодмінними атрибутами свят для парафіян. Віряни храмів святих Амфілохія Почаївського та апостола Івана Богослова активно долучилися також до збору пожертв на потребу армії. Окрім продовольчих наборів та смаколиків, відправляємо на передову захисні сітки, свічки, збираємо обереги, в’яжемо синьо-жовті стрічки. До благодійної діяльності залюбки долучаються і діти. Напередодні свята наша релігійна громада отримала подяку з Бахмутського напрямку, від воїнів 77-ої штурмової бригади зі світлинами дитячих малюнків.

       Нехай з вами, рідні наші, завжди буде тепло домашнього вогнища і Божа опіка! Просимо захисту у Пресвятої Богородиці, аби покрила українське воїнство від ворожого зла, принесла Перемогу і мир. Віримо, що всі  молитви  будуть почуті…

                                                                        Протоієрей Олександр,

                             настоятель храму святого Амфілохія Почаївського