Парадигма ставлення суспільства до туберкульозу потребує змін (Нотатки із ІIНаціонального діалогу щодо протидії інфекції в Україні та роздуми довкола проблеми)

Біла чума, грудна хвороба, сухоти… Так називали цю хворобу, що упродовж віків лютувала на планеті і забирала життя мільйонів людей. Сам Роберт Кох – учений, який відкрив збудника інфекції, вважав, що “туберкульоз – це сльози злиднів, виплакані всередину”. Бо недуга процвітає на тлі соціально-економічного неблагополуччя. Війни, кризи, зубожіння людей… Ці фактори лише роздмухують вогонь небезпеки. Тож і не дивно, що в епіцентрі чергового спалаху епідемії наприкінці 20 століття опинилися бідні держави світу, серед них – Україна. Вперше в історії ВООЗ туберкульоз проголошено глобальною загрозою і наголошено: якщо “уряди країн не включать його до пріоритетних напрямів своєї політики, то ситуацію… не вдасться утримати під контролем”.

      Про що йдеться? Насамперед, маємо на увазі проведення першочергових протитуберкульозних заходів, що передбачають раннє виявлення хворих, своєчасну та якісну діагностику, доступ та прихильність недужих до лікування, профілактику захворюваності серед населення.  Хто, коли  і яким коштом буде виконувати ці завдання?

       На думку учасників форуму, який об’єднав представників державних інституцій, органів місцевого самоврядування, мережі громадських організацій, варто змінити, перш за все, ставлення суспільства до хвороби. Ігор Кузін, заступник міністра охорони здоров’я України, головний державний санітарний лікар України привернув увагу до негативного впливу пандемії COVID-19 на зниження темпів виявлення туберкульозу. Таку тривожну статистику фіксуємо і в нашій області. Так, упродовж 11 місяців 2021 року взято на облік 307 хворих, що на 40 осіб менше, ніж на цей період торік. Паралельно в рази зросла питома частка бактеріальних і деструктивних форм туберкульозу та захворюваність серед наймолодших жителів краю. Зокрема, на 1 грудня цього року протитуберкульозну терапію отримують 6 дітей та 4 підлітки. На цей час торік їх було відповідно 4 і 1.

       “Пулом однодумців потрібно фокусуватися не тільки на лікуванні, а й на вирішенні соціальних детермінант, адже туберкульоз – це не лише медична проблема”, – підкреслив високопосадовець, маючи на увазі умови доступу хворих до соціального супроводу, освіти, роботи, захисту. Голова Національної служби здоров’я України Наталія Гусак повідомила про включення до програми медичних гарантій 2022 року вимог щодо толерантного ставлення до людей з туберкульозом та їх підтримки на первинному рівні. До того ж, в умовах військових дій, кризи та потужних міграційних процесів особливої уваги потребують групи ризику – незахищені, вразливі верстви населення.

      “Ми вже зробили чимало – забезпечили можливість швидкої діагностики через молекулярно-генетичні системи, продовжуємо практику безоплатного отримання пацієнтами ліків, впроваджуємо нові стандарти лікування на основі кращих світових практик. Проте це має бути не єдиним кроком на зустріч пацієнту. Людина має відчувати плече держави  у гарантуванні її прав на соціальну і моральну підтримку”, – відзначила завідувачка відділу координації програм діагностики та лікування туберкульозу ЦГЗ МОЗ України Яна Терлеєва. Наступного року на централізовану закупівлю соцпослуг з догляду та підтримки людей з туберкульозом буде виділено додатково майже 13 млн.грн.

      Як вважає голова правління Національного партнерства “Зупинимо туберкульоз. Україна” Ольга Клименко, змінить парадигму та покращить систему надання протитуберкульозних послуг “запровадження  взаємної відповідальності та партнерства між державними установами та неурядовим сектором і пріоритизація заходів протидії цьому захворюванню. Тільки зміцнюючи систему комплексно ми зможемо досягти орієнтованого  на потреби людей медичного супроводу та уникнення стигматизації… Бо туберкульоз стосується кожного з нас”.

       У низці невирішених проблем і боротьба з ко-інфекцією ВІЛ/туберкульоз та лікарсько стійким туберкульозом, який забирає життя багатьох українців. Втім, досягти благополуччя допомогла б і свідома, відповідальна поведінка населення. Тому вкотре застерігаємо: не ризикуйте власним здоров’ям! Уникайте місць, де є ризик зараження вірусами та бактеріями, не купуйте у сумнівних місцях продуктів невідомого походження, дбайте про власну гігієну та зміцнюйте імунітет. Серед найхарактерніших симптомів хвороби – стійкий кашель, лихоманка, втома, втрата ваги, піт, особливо вночі, задишка, кровохаркання. Але цих сигналів організму може й не бути. Тому не забувайте дороги до сімейного лікаря. За допомогою швидких, безболісних та безоплатних обстежень можна запідозрити хворобу. А лікар-фтизіатр підкаже подальшу тактику діагностики та лікування, призначить необхідні ліки. Усі медичні послуги та препарати проти сухот у нас безкоштовні. І, насамкінець, основний меседж для подолян: ми маємо справу зі смертельною, соціально небезпечною хворобою, але тепер туберкульоз – виліковний, головне, щоб сам пацієнт вчасно звернувся  по допомогу і захотів одужати!

                                                                                            Альона Федорчук, 

 заступник директора з координації заходів

протидії туберкульозу КНП “ХОФПМЦ” ХОР