Божий угодник і заступник вірян. Так називають українці святого Миколая-чудотворця, день якого православна гілка прихожан східного обряду вшановує 19 грудня.

       Святителя Миколая люблять та з нетерпінням чекають свята і діти, і дорослі. Цього разу – з особливим трепетом і, зазвичай, із одним проханням – навіть малеча звертається у молитві до Чудотворця, щоб не клав їм під подушку солодощів і подарунків, а приніс українцям мир і таку довгоочікувану Перемогу! До речі, у перекладі з грецької ім’я Микола означає “переможець народів”. Тому святому моляться про здоров’я дітей, допомогу в дорозі, позаяк воїни і мандрівники здавна вважають його своїм покровителем, просять благополуччя, зцілення від хворіб. Благодійники цього дня несуть гостинці до дитячих будинків, лікарень, опікуються знедоленими.

 Проте не всі знають, що за всіма переказами стоїть історія життя реальної людини, яка жила у другій половині третього сторіччя. Микола народився у місті Патара на півострові Лікія (територія сучасної Туреччини) та був єдиною дитиною у заможній родині. Батьки змалку прищепили йому християнські чесноти, син жив у атмосфері віри і любові, і залишався при цьому чуйним та щедрим у ставленні до інших людей. Завжди приходив на поміч усім, хто цього потребував. У 18 літ юнак осиротів і отримав у спадок від батьків чималі статки та маєток. І всі свої гроші витратив на допомогу нужденним. Часто він таємно, посеред ночі, приносив до бідних осель їжу, теплі речі, іграшки. За легендами, навіть після смерті, мощі Миколая зцілювали хворих.

      Це свято навчає кожного з нас милосердю та любові. Поспішайте творити добро! І просіть Всеблагого отця у ці нелегкі часи для українців, аби він своїм заступництвом і опікою відганяв біду, Господньою милістю і благодаттю хоронив усіх людей від зла, голоду, холоду і темряви. Ми не маємо куполу, який би закрив українське небо від чергового удару ворожих ракет, але будемо щиро благати, аби святий Миколай захистив нас у найважчі хвилини щитом своєї молитви.

                                                                     Протоієрей Олександр,

                                     настоятель храму святого Амфілохія Почаївського.