Молитва — найсильніша зброя        

      Преображення Господнє, Успіння Пресвятої Богородиці та три Спаси у серпні. Традиції церковних свят і духовні обереги українців.

       Останній місяць літа позначений для вірян низкою великих свят, серед них – День пророка Іллі, святого великомученика і цілителя Пантелеймона, Преображення Господнє та Успіння Пресвятої Богородиці. Крім того, на нас чекає другий літній піст – Успенський. А в народі у серпні відзначають ще й три спаси – Медовий, Яблучний та Горіховий. Краяни здавна за традиціями предків несуть у ці дні до храмів кошики із плодами городів і садків та букети з особливих квітів, які після освячення зберігають, як обереги, у домівках. 14 серпня люди пригощають одне одного обрядовою випічкою – “маковейчиками”. Втім, історія цього дня сягає ще дохристиянської доби і пов’язана аж ніяк не з маком.

      У перекладі з єврейської “Маккавей” означає “молот” (як зброя на ворогів). І 14 серпня за новим стилем православна церква згадує святих Мучеників Макавеїв, матері їхньої Соломонії та вчителя Єлеазара. Ці святі жили ще задовго до Христа, але їх шанують як великих подвижників і вчителів істинної віри.

       Як описано в Біблії, сталося це у 166 році до Різдва Христового. Ізраїльський народ був у полоні. Майже всі люди втратили віру в істинного Бога, їх примусово змушували поклонятися чужим богам. Але знайшлися і ті, хто не осквернив душу гріхом. Законовчитель Єлеазар не скорився волі сирійського царя, не зрікся власних переконань і не став закликати до зради інших людей, які також сповідували Мойсеєвий закон. 90-літнього праведника віри було засуджено і піддано тортурам. Він помер у страшних муках у Єрусалимі і став першим, хто віддав життя за віру у Господа.

     Таку ж силу духу явили ворогам і учні святого Єлеазара – сім братів Макавеїв та їхня матір Соломонія, які були послідовниками Бога Істинного і відмовилися принести жертву язичникам, їсти свинину, говорити лише грецькою та поклонятися ідолам. “Ми краще помремо, ніж переступимо закон наших батьків”, — відповіли  на вмовляння ворога. Тоді цар віддав і їх на муки. На очах матері  у синів вирізали язики, відсікали пальці на кінцівках, здирали шкіру з голови і живими пекли на розпечених сковородах, а потім і саму жінку замордували тортурами.

     Мученицький подвиг Макавеїв – це приклад незламного духу, любові до Бога та рідної землі. Захищаючи свої святині, вони пожертвували життям. Як співзвучні ті далекі події сучасним реаліям. І як багато стало послідовників Макавеїв у нескорених містах України… Погляньте на світлини наших воїнів ЗСУ, які без страху і з вірою у Перемогу боронять країну і весь народ від ворога, який сіє зло, руїни і смерть. Рашисти хочуть зламати наші дух і віру, поневолити мрію і забрати свободу, тому раз у раз здригаються від ракетних ударів наші міста-мученики і стогне вже земля, просякнута кров’ю невинних жертв. Але терор ворожий, його цинізм і віроломство лише примножують силу духу українського народу, нашу віру і любов до Батьківщини.  Творець – всемогутній, і ми вдячні, що серед важких випробувань: війни, зла і смерті Господь не полишає нас. І шлях до його серця – через щиру молитву.

       Тож у свята і в будні читайте слово Боже, славте милість Творця,  просіть спасіння і дякуйте за даровані блага. Адже віра і надія – то найміцніші духовні cкарби у хвилини розпачу і болю, бо дають нам поміч і силу. А молитву Господь назвав першою і найсильнішою зброєю супроти ворога. “Іменем Моїм, — казав після воскресіння своїм друзям, — виганятимуть бісів”. “Ім’ям Ісусовим, пише Св. Іоанн Ліствичник, — бий супостатів, бо нема сильнішої зброї  ні на небі, ні на землі”. Під час Богослужінь у храмах будемо молитися  за звільнення України від ворожої неволі, за наших воїнів, які захищають суверенітет країни, за родини, які чекають на їх повернення додому – втомлених, але живих і з Перемогою!

       Святі мученики Макавеї, моліть Бога за український народ, який так тяжко страждає від нашестя орди чужинської, нехай ваш подвиг нагадає поганцям слова з Біблії:  “всі, хто взяв меч, від меча загинуть” (Матф., 26, 52). Ми переможемо зло добром, а відтак — у мирі і любові почнемо будувати свій дім на засадах істини, правдивої віри, мудрості та благочестя!

                                                                                 Протоієрей Олександр,

                             настоятель храму святого Амфілохія Почаївського.

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован.

Этот сайт использует Akismet для борьбы со спамом. Узнайте, как обрабатываются ваши данные комментариев.